Є люди, які майстерно володіючи пером та словом пронизують людські серця. Українська земля багата на таких постатей, серед яких є заслужений журналіст України, український поет, прозаїк, публіцист, сатирик, громадський діяч Віктор Погрібний.
Про це повідомляє Перша електронна газета.
Віктор Олексійович пішов у засвіти 8 років тому, але вдячність та повага до нього у душах рідних, знайомих, учнів і колег живе і до сьогодні.
Саме тому, в рамках мистецького проєкту «Митці Кіровоградщини», який започаткувала обласна філармонія, а також у рамках Всеукраїнського театрального фестивалю «Вересневі самоцвіти» сьогодні, 26 вересня, відбувся вечір памʼяті цієї видатної та знакової особистості для нашого степового краю.
Не даремно у ці дні, в межах «Вересневих самоцвітів» вшановують памʼять ще однієї важливої постаті, видатного українського драматурга, актора і режисера Івана Карповича Тобілевича. Майже чверть віку Віктор Олексійович присвятив головному проєкту свого життя – створенню на Батьківщині видатного корифея українського театру – Івана Карпенка Карого – музейно-природного заповідника «ТОБІЛЕВИЧІ».
Він вміло володів пером і мав дар від Бога, тож на вечорі памʼяті пролунали красиві та щемні рядки його віршу під назвою «За далеким косогором», який виконала майстриня художнього слова Ірина Маслюкова під музичний супровід заслуженого артиста України Анатолія Вайпана.
Талановита людина – талановита у всьому. І це про Віктора Олексійовича. Він надзвичайно любив музику і гарно співав, тож цей вечір памʼяті не можливо було уявити без класичної вишуканої музики у виконанні камерного оркестру «Концертіно»та красивої української пісні у виконанні академічного театру музики, пісні і танцю «Зоряни».
З піснею виступили солістка колективу Тетяна Яковенко та народна артистка України, художній керівник колективу – Антоніна Червінська. Також артисти балету презентували хореографічну постановку «Козачок».
Особливим моментом наприкінці вечора стало виконання Антоніною Миколаївною та заслуженою працівницею культури, директором обласної філармонії – Наталією Агапєєвою пісні «В кінці греблі шумлять верби».
Вечір пам’яті Віктора Погрібного став щирою даниною йому, залишивши глибокий слід у серцях тих, хто його знав. Світлі спогади і слова вдячності зробили цей вечір справжнім свідченням того, що спадщина цієї унікальної людини продовжує жити.
Анна Гасленко для Першої електронної газети
Залишити коментар: