У Кропивницькому презентували видання, присвячене бессарабській писанці

У Центральноукраїнському обласному краєзнавчому музеї презентували колекцію реконструйованих бесарабських писанок із збірки відомого етнографа та краєзнавця Володимира Ястребова та проспект, присвячений цій колекції. 

Про це повідомляє Перша електронна газета.

Керівник проєкту – Павло Рибалко, науковим консультантом стала етнологиня Світлана Проскурова, а реконструювала писанки знана олександрійська майстриня Ірина Михалевич.

У виданні, що має формат А4, на восьми сторінках розміщена вступна частина та зображення 30 писанок, які, ну думку науковців, походять із Бессарабії (а саме із території сучасного міста Білгород-Дністровський Одеської області).

Колекцію писанок із 435 одиниць Володимир Ястребов зібрав разом із учнями Єлисаветградського земського реального училища протягом 1890-1894 років.

520996561-732107929801028-3141068132568295972-n

У 1895 році її частково передали до Лубенського музею Катерини Скаржевської, завдяки цьому інформація про колекцію вдалось зберегти. Більша частина колекції увійшла до каталогу Сергія Кульжинського “Опис колекції народних писанок” (1899). Серед них і 30 бессарабських писанок, копії яких сьогодні публічно представили у Кропивницькому. На жаль, у каталозі вони не мали будь-якої іншої прив’язки до місцевсті та особистих назв, тож фотозображення у презентованому проспекті отримали назви умовні.

“Ми не знаємо, в яких записах Володимир Ястребов передавав ці писанки на Полтавщину, але якщо взяти його матеріали з етнографії нашого краю, у нього є там розділ “Топонімічні назви” і там є назва “Бессарабія” – це віддалений куточок села Петроострів, що на Новомиргородщині. Вона також тяжіє до Поділля. Що саме зазначав Володимир Ястребов, передаючи колекцію до музею Скаржевської, ми не знаємо, але такі версії (на корисить новомиргородської Бессарабії – авт.) можуть існувати. Хоча на момент передачі цих писанок у 1895 році жодної писанки в Лубенському музеї не було і це стало значним поповненням збірки. Ми зробили так, щоб ці писанки нарешті заговорили і в кольорі, і в назві”, – влучно зазначив Павло Рибалко.

518658251-1083452717211728-7027614656695313051-n

Писанки у виданні розміщені у трьох класифікаційних групах: символи дерева життя та його рослинні мотиви, солярні символи та знаки, символи життя. Кожне фотозображення має посилання на облікові номери за інвентарною групою “Писанки” основного фонду музею і за каталогом С. Кульжинського. Зокрема у проспекті представлені писанки:

  • “Пучок гілок”,
  • “Квітка”,
  • “Вазон боковий”,
  • “Квіти-листки”,
  • “Ламаний хрест”,
  • “Хрест-сварга”,
  • “Викривлений хрест”,
  • “Зірчаста”,
  • “Сторчова зірка”,
  • “Хвиля”,
  • “Вужі”,
  • “Ведмежі лапи” та ін.

518125068-1440532034196283-4930759510705635930-n

Усі вони відписані за допомогою рослинних барвників. За словами писанкарки Ірини Михалевич, для червоної барви вона використала цезальпінію та марену красильну, для жовтої – квіти ромашки, чорнобривців, пижма та інших рослин.

518878163-1963675197736535-1848895651581229921-n

Вартість проспекту – 75 гривень, видання можна придбати в Центральноукраїнському обласному краєзнавчому музеї.

Нагадаємо, «Баба Єлька» презентує набір листівок із традиційними писанками Кропивниччини.

Поширити:

Залишити коментар: