Він мріє прославити культуру України на весь світ. Після отриманої на сцені травми, Він не покинув танцювальну сферу і заснував власний хореографічний колектив, який зараз підкорює конкурси та фестивалі різного рівня. А для забезпечення фінансуванням свого ансамблю, Він додав до свого щільного графіку ще й адміністративну роботу – керування сільською радою.
Про те, як поєднуються думки про хореографічні постановки та розвиток рідного села, як ансамбль ще під час репетицій “нейтралізує” конкурентів у інтерв’ю Першій електронній розповів засновник зразкового хореографічного ансамблю народного танцю “Любисток”, голова села Івано-Благодатне 34-річний Володимир Бобко.
Аби врятувати “Любисток”, Володимир став сільським головою
Народився майбутній сільський голова Івано-Благодатного у сусідньому селі Шостаківка. Одразу після школи – вступив до Олександрійського училища на факультет народної хореографії. Після навчання влаштувався на роботу в Кіровоградський академічний театр музики й танцю «Зоряни». Там пропрацював 10 років. Кожного року колектив виїжджав закордон: в Європу, Північну Корею, Молдову, Росію. Кар’єру в «Зорянах» Володимир Бобко покинув через серйозну травму. Згодом чоловік заснував власний колектив “Любисток”:
“Мені дуже хотілось зробити добро для дітей, які живуть у нашому селі. Тому після того, як я пішов із колективу «Зоряни», і виникла ідея створення хореографічного ансамблю «Любисток» на базі Івано-Благодатнинської школи. Створив я колектив у червні 2004 року”.
Із атмосферою в колективі проблем не було – незначні непорозуміння завжди вирішувалися за допомогою діалогу. Проте з’явилися проблеми з фінансуванням, тому Володимир Бобко вирішив балотуватися на посаду сільського голови:
“Із дітьми нам одразу вдалося знайти спільну мову. Так, іноді у нас бувають невеличкі непорозуміння, іноді доводиться проводити виховні бесіди, але загалом проблем з дітьми я не мав. Проблема була у тому, що ми нічого не мали для подальшого розвитку колективу – у нас не було потрібної апаратури, тренувальних залів, костюмів, ми не мали ніякого забезпечення. Оскільки не було жодної фінансової допомоги від влади, я вирішив балотуватись на місце сільського голови. І вже зараз, отримавши посаду, маю змогу фінансувати як школу, так і колектив. Нині у навчальному закладі ми маємо 2 танцювальні зали, які обладнані на найвищому рівні. Також уже є гарні костюми для всього колективу. Окрім того, ми придбали всю необхідну апаратуру і вже зараз танцюємо під живий звук”, – розповідає Володимир.
Везли на фестиваль у Болгарію один номер,
а отримали півтори години сольного виступу
У “Любистку” – три групи, на рахунку кожної з яких є ряд постановок. Загалом за 12 років колектив зібрав репертуар із 15 постановок. Головний напрямок мистецтва ансамблю – народні танці. Найбільш популярними та успішними Володимир Бобко вважає «Гопак», «Біля млина» і «Капелюшки». Чи не кожна постановка була показана на конкурсах різного рівня:
“На нашому рахунку дуже багато конкурсів. Майже кожного року ми беремо участь у фестивалях і конкурсах різного рівня: обласні, всеукраїнські чи міжнародні. Завдяки постійний гастрольній діяльності колективу діти і молодь із села мають можливість побачити світ”, – каже засновник ансамблю.
За словами Володимира, найважливішим для ансамблю став конкурс імені Павла Вірського у місті Києві, який відбувся у 2011 році. Перш ніж показати свою творчість у столиці, “Любисток” пройшов обласний та міжрегіональний етапи. Саме так колектив виборов путівку на всеукраїнський рівень конкурсу імені Павла Вірського:
“Там ми отримали звання кращого сільського колективу України, яке і утримуємо до нині”, – додає Володимир.
Серед фестивалів найуспішнішим вважає болгарський “Sunny Olympia” влітку 2016-го. Звідти “Любисток” привіз гран-прі. До того ж колектив фактично “нейтралізував” конкурентів ще під час репетицій:
“Організатори фестивалю побачили наш виступ на одному з конкурсів і надіслали запрошення. Ми не могли відмовитись від такої пропозиції. Чесно кажучи, Болгарія нас дуже вразила своїм прийомом і ставленням. Кожному колективу було виділено окремий час для репетицій. Коли прийшов наш – ми вийшли на сцену і прорепетирували лише початок танцю «Гопак». Пізніше до нас підійшов наш імпресаріо (координатор поїздки – ред.) і сказав, що після перегляду фрагменту нашого танцю, вже ніхто не хоче з нами конкурувати. Після цього нам запропонували провести сольний концерт, – розповідає Володимир і додає, що під час тієї ж поїздки їм випав шанс дати сольний концерт у Болгарії, – Ми погодились, адже з нами були наші вокалісти і власна інструментальна група. Ми організували концерт, який тривав близько півтори години. Після фінального танцю організатори фестивалю сказали, що приз гран-прі дістався нам. Цей приз мав велике значення для нашого колективу, коли ми повернулись в Україну. Вже зараз ми маємо багато запрошень в різні країни Європи і нам лишається лише обрати”.
Щоб досягти успіху з “Любистком”, Володимир наслідує своїх викладачів
Володимир Бобко – не тільки засновник колективу. Всі хореографічні постановки Володимир будує і ставить сам. За його словами, для улюбленої справи і особливого натхнення шукати не потрібно – воно є по факту:
“Найбільшим натхненням є улюблена справа і змога робити те, що добре виходить. Моє завдання як викладача і наставника, навчати дітей так, щоб вони мали змогу працювати за кордоном”.
Проте все ж спостерігає за хореографічними здобутками колег і бере їх за приклад:
“Моїм натхненням у хореографічному плані є ансамбль імені Павла Вірського й інші провідні колективи світу. Як з постановника, я намагаюсь брати приклад з Анатолія Кривохижі, який створив колектив «Ятрань». Я був присутній на його лекціях і репетиціях, коли ще танцював в «Зорянах». І, чесно кажучи, успіх колективу «Любисток» залежить від того, що я й нині притримуюсь його порад і настанов”, – розповідає Володимир.
Поєднання кількох професій не складає труднощів для Володимира
Володимир запевняє, що професія сільського голови і керівника хореографічного колективу не має особливої різниці – завжди потрібно бути вимогливим до тих, з ким працюєш, а найголовніше – до себе. Сфери начебто різні, але комунікативність і необхідність досягати результатів присутня і там, і там.
“Щоб поєднувати кілька справ одночасно, треба бути фанатом своєї роботи . Має бути повноцінне життя, має бути постійний рух і прогрес. Якщо ти робиш те, що ти любиш,то все обов’язково вийде. Головне не зупинятися і йти до поставленої мети”, – розповідає засновник колективу.
Рубрика Першої електронної "Цікаві люди Кіровоградщини"