У Знам’янському районі під час розкопок знайшли непоруйновану дерев’яну гробницю складної форми близько 15 м в діаметрі, де були залишки поховання знатного скіфського воїна. Розкопки кургану біля с. Васине відтворюють всі етапи поховального обряду здійсненого тут майже 2,5 тисячі років тому. Окрім того, в гробниці та на кургані в цілому, були виявлені фрагменти античних хіоських амфор, стінки чорнолакового посуду, залишки дерев’яних підносів з жертовною їжею та один бронзовий наконечник стріли. Курган біля с. Васине на Кіровоградщині унікальним серед подібних старожитностей скіфського часу в Україні.
Інформує Перша електронна з посиланням на матеріали Археологічного музею імені Нінель Бокій (ЦДПУ).
Навесні 2017 року під час оранки на кургані біля с. Васине Знам’янського району виявили верхню частину скіфської антропоморфної стели. Ця знахідка була унікальною, тому історики продовжили дослідження кургану. 9 липня біля с. Васине почали проводити охоронні розкопки – археологічна експедиція Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка на чолі з кандидатом історичних наук, доцентом Іриною Козир.
У складі експедиції університету також працювали викладачі – Олександр Чорний та Кирило Панченко. Участь у розкопках брали студенти різних курсів та випускники факультету історії та права.
“Науковцям пощастило відкрити у кургані залишки поховання знатного скіфського воїна. Була розкопана непоруйнована дерев’яна гробниця складної форми близько 15 м в діаметрі. Під час поховального обряду ця гробниця була частково спалена. На жаль, курган, як і більшість поховальних споруд скіфського часу, був пограбований ще в давнину. На місці розкопок, в гробниці та на кургані в цілому, були виявлені фрагменти античних хіоських амфор, стінки чорнолакового посуду, залишки дерев’яних підносів з жертовною їжею та один бронзовий наконечник стріли”, – йдеться у оповіді археологічної експедиції.
Також у кургані знайшли нижню частину вже згаданої антропоморфної стели, що дозволяє відновити її первинний вигляд. Статуя висотою понад 2,6 м виготовлена з сірого граніту. Вона представляє собою масивне зображення воїна з двома нагрудними прикрасами (гривнами) на шиї та ритоном у лівій руці. У нижній частині тулуба зображений пояс, до якого прикріплені меч, точильний брусок, нагайка та горит – спеціальний футляр для лука й стріл. Набір речей, зображених на стелі, та виявлені в кургані артефакти дозволяють датувати пам’ятку рубежем VI – V ст. до н. е.
Розкопки кургану біля с. Васине дають можливість археологам в повній мірі відтворити всі етапи поховального обряду здійсненого тут майже 2,5 тисячі років тому – від зведення дерев’яної споруди до насипання кургану, та, навіть – встановити ймовірний час його пограбування. Затрати здійснені для такої похоронного обряду вказують, що ця могила могла належати особі дуже високого соціального стану, можливо, воєначальнику.
Важливість здобутих під час розкопок матеріалів визначається у першу чергу знахідкою у самому кургані кам’яної стели та гарним станом збереження дерев’яної поховальної споруди, що є рідкісним для усього регіону Північного Причорномор’я. Крім того, навколо кургану було виявлено рів з двома перемичками у західному та східному секторах, який слугував ритуальним кордоном між світом живих і потойбіччям. Все це в комплексі робить курган біля с. Васине на Кіровоградщині унікальним серед подібних старожитностей скіфського часу в Україні.
На теритoрії області розташoвано багато історичних пам’яток, які мoжуть стати важливими пунктами для туристичних маршрутiв. Одним з них є найбiльше у Європі пoселення Трипiльської культури, щo розташoване поблизу села Небелiвка Новоархангельськoго району.
Нагадаємо, у березні 2016 року в одному з сіл Кіровоградської області тракторист під час польових робіт виявив унікальний артефакт. Виявилося, що під землею лежала ранньоскіфська баба, вік якої датується 5 століттям до нашої ери.
Майже в той же час кам’яну статую, якій може бути три тисячі років знайшли жителі села Клинці на Кіровоградщині. Скіфська баба лежала просто на звалищі і мало не стала здобиччю чорних археологів. Згодом стела виявилася не скіфською, а – половецькою.
Згодом, у лютому 2017-го, мешканка Вільшанки випадково знайшла на городі велику металеву пряжку (місцевою болгарською говіркою – кулань) від традиційного жіночого болгарського пояса, котру, вірогідно, в селище привезли з Болгарії перші поселенці.
А на початку серпня цього року на Кіровоградщині археологія стала жертвою боротьби з корупційними схемами у землевідведенні. Під час спорудження дороги на Кіровоградщині будівельники зруйнували скіфське поселення віком понад 2500 років.