Чи багато хто знає про буремні події Української революції 1917-1921 років? Хто був її ключовими героями? Як формувалося самостійне українське військо та зі скількох структурних підрозділів тоді складалося? А хто знає, що серед них був навіть морський флот? Тим паче, що у той час радянська пропагандистська машина якісно “підчищала” пам’ять українців. Саме для того, аби позбавити білих плям цієї сторінки історії, у Кропивницький завітав керівник клубу історичних реконструкцій «Повстанець» Владислав Куценко з презентацією унікального календаря «Військові підрозділи армії УНР доби Української революції 1917-1921 рр».
У рамках візиту, який організувала у Кропивницькому ГО “Спільна дія” Владислав Куценко зустрівся із учнями чотирьох шкіл (№5, №6, №11, №24), спецпризначенцями та провів презентацію у ОУНБ ім. Д. Чижевського.
Календар створено Українським інститутом національної пам’яті спільно з режисером, автором фільму «Українська революція» Іваном Канівцем та військово-історичним клубом «Повстанець». На його сторінках можна побачити історичні світлини та сучасні реконструкції вояків різних частин армії УНР. На зворотах аркушів розміщена коротка історія цих частин, описані їхні здобутки та перемоги. Зокрема, серед операцій українського війська того періоду – звільнення Криму та східної України від російських військ. Тодішнє керівництво країни-окупанта називало наші підрозділи “добровольцями” та “повсталим українським народом”, “бандитами”, “петлюрівцями”. І, знову ж таки, намагалися видати ті баталії як громадянську війну.
Кропивницький історик Юрій Митрофаненко зазначив про важливість даного проекту для оновленого українського суспільства та розвіяв міф, яким було овіяне “свято” 23 лютого:
“Уже відбулися зустрічі з учнями деяких шкіл міста та бійцями 3 полку спецпризначення. Потрібно було бачити їхні очі, коли вони сприймали нову для себе інформацію та починали відходити від навіяних радянських штампів. Радянська влада зробила все можливе, аби ніхто не знав правди про українське військо. Саме тому вигадали історію про 23 лютого, хоча саме в цей день більшовицький ЦК після непростої дискусії прийняв дуже “героїчне рішення” – підписати врешті-решт мирний договір із державами Четвірного союзу. Тож можемо вважати 23 лютого днем капітуляції більшовиків перед колишніми противниками Російської держави в період Першої світової війни”.
Про ідею створення календаря та незвичайний сюрприз у Кропивницькому розповів керівник клубу історичних реконструкцій «Повстанець» Владислав Куценко.
“Найперше, що мене вразило у Кропивницькому те, що у центрі міста замість Кірова чи Леніна стоїть червоно-чорний прапор. Я багато де побував, але таке бачу вперше, – ділиться враженнями Владислав Куценко. – А ідея календаря виникла 5 років тому. Разом із режисером фільму “Українська революція” Іваном Канівцем ми знайшли фотографії тогочасних підрозділів, оцінили, що зможемо реконструювати, аби створити такий календар. За допомогою Інституту національної пам’яті за бюджетні кошти вдалося надрукувати 2 тисячі примірників”.
За словами автора, в календарі представлено 12 різноманітних військових корпусів, хоча їх було значно більше, тому не всі змогли потрапити на сторінки проекту.
“Мало хто знає, що УНР мала свій військово-морський флот. У 1917 році більшість моряків російського Чорноморського флоту були українцями. З квітня 1917 майже на всіх кораблях ЧФ діяли українські ради чи гуртки. Всі вони прагнули українізації флоту. Й от так сталося, що 12 жовтня 1917 року есмінець «Завидний» першим підняв український прапор. Невдовзі моряки надіслали до Києва добровольчий курінь на захист Центральної Ради. І хоча пізніше УНР була відрізана від моря, проте підрозділи морської піхоти існували до кінця 1921 року”.
Владислав Куценко відзначив, що українські військові завжди відрізнялися мужністю та волею до перемоги.
“У ті часи існував кінний полк Чорних запорожців – легендарна частина армії УНР, воїни якої славилися хоробрістю. Свою назву Чорні запорожці також отримали завдяки елементу однострою – довгому чорному шлику на шапці. Як одна з головних ударних сил, брав участь у Першому зимовому поході, з усіх боїв якого полк вийшов переможцем”.
Ще один військовий підрозділ, про який розповів реконструктор, була так звана Залізна дивізія Армії УНР. Дивізія формувалася у 1919 році в ході боїв із російськими більшовицькими військами за Правобережну Україну.
“У важких боях, захищаючи Вапнярський залізничний вузол і Жмеринку, дивізія прикривала наступ українського війська на Київ. За витривалість у цих боях дивізія отримала офіційну назву “Залізна”, – сказав керівник клубу “Повстанець”.
Владислав Куценко наголошує, що завдяки розсекреченню архівів, дослідження дуже сильно посилилися у напрямку реконструкції історичної давнини. Хоча й значна частина інформації та документів була втрачена та вивезена в Москву. Але проведена робота повинна стати фундаментом для знищення комплексу меншовартості та побудови національної свідомості громадян, що опирається на славетне минуле українців.
