Українське військо не вижило б у перший рік війни без допомоги волонтерів, усіх небайдужих українців, які зносили у волонтерські пункти харчі, одяг, ковдри й інші речі, необхідні на фронті. Армію волонтери продовжують підтримувати й нині.
Новела 7. “Волонтери і АТО”
У Кропивницькому волонтерів чимало, вони створили громадські організації, аби ефективніше надавати допомогу нашому війську. Під час благодійного марафону “Серця, опалені війною”, який проводився на підтримку учасників АТО, на сцену піднялися деякі з них, керівники і члени згаданих громадських організацій. Це – Тетяна Бородіна (“Кіровоград волонтерський”), Оксана Червона (“Армія SOS Кіровоград”), Наталія Салімова (“Мобільна волонтерська група”), Анна Колєва та Ірина Давидова (волонтерський психолого-реабілітаційний центр “КОМ-ПАС”), Інна Колпак (“Серця матерів”), Тетяна Сила (“Тільки разом ми Сила”) і Володимир Муравйов (“Самооборона-Кіровоград”).
На їхні та інших волонтерів заклики містяни приносили й приносять те, чого потребували й потребують військові. Зараз уже настала холодна пора року, тож Інна Колпак оголосила про необхідність пошиття для вояків теплих головних уборів. На це прохання, як і раніше, відгукнулася керівник швейної фабрики “Мрія Є” Інна Чижик. І рулон тканини для пошиття легких теплих шапок прямо зі сцени понесли у волонтерський пункт.
Волонтер-психолог Анна Колєва, що працює в шпиталі Кропивницького, розповіла, як їй та її колегам довелося переконувати представників влади в необхідності налагодження психологічної допомоги бійцям, які повертаються з війни. Одним з тих, хто одразу зрозумів потребу в такій допомозі, став нині секретар міської ради Андрій Табалов, який підтримав цей рух. А під час благодійного марафону передав Анні Колєвій сертифікат на кондиціонер для волонтерського психолого-реабілітаційного центру “КОМ-ПАС”.
У свою чергу, Оксана Червона розповіла ще одну історію, не передбачену сценарієм. Дев’ятнадцятирічний кропивничанин Олександр Півнєв, який пішов з військового вишу на війну, де втратив ногу, невдовзі приїде додому. Тут, у своїй квартирі, він чекатиме, поки стане можливим виготовити і, головне, користуватися протезом.
Квартира розташована на третьому поверсі дев’ятиповерхівки, де він мешкає з мамою й сестрою. Волонтер звернулася з проханням до добротворців, аби ті придбали йому хоча б однокімнатну квартиру на першому поверсі, щоб хлопець протягом часу до встановлення протезу міг виходити на свіже повітря.
На проблему хлопця одразу відгукнулася Людмила Шубіна, яка сказала, що надасть йому інвалідний візок та інший реманент, необхідний для перенесення пораненого бійця. Сподіваємось, що й окрему квартиру він невдовзі матиме.
Новела про волонтерів була останньою в тригодинному благодійному марафоні.
Читайте також: Кропивницькі меценати здійснили мрії медиків, які були поранені в АТО
За матеріалами КМР
Сегодня обсудили все вопросы с мамой мальчика . Помогу и с решением вопроса по протезированию ,т к знаю кто и что в Украине может делать, да и директоров всех знаю. А коляску сделаем такой , что бы она и по квартире ездила и в лифт входила и на улице ею можно будет пользоваться . А съезд от лифта оборудуем пандусом , если соседи не будут против . Технически ВСЕ ВОПРОСЫ я могу решить , главное, что бы ЧЕЛОВЕЧЕСКИЙ ( соседский) фактор не вмешался .