На хуторі «Надія» урочисто відкрили 46-ті «Вересневі самоцвіти»

Дмитро Васильєв
Громадський транспорт, житлово-комунальне господарство, торговельні кіоски, інфраструктура міста, державні закупівлі, спорт, місцева політика, - це перелік тем, на які я, як журналіст, звертаю особливу увагу. Але цей перелік не є вичерпним! Для мене важливо усе, що хвилює наших читачів і потребує висвітлення.
Контакт: Facebook Telegram

Учора, 24 вересня, на хуторі «Надія» відбулося урочисте відкриття 46 фестивалю театрального мистецтва «Вересневі самоцвіти».

Подарунок для цього свята театрально дійства зробила погода: на контрасті з попередніми днями тижня, які не вдовольняли теплом та сонцем, учора було досить комфортно.

Фестиваль проходив у звичному для себе форматі: на території музею-заповідника були локації з різноманітними подіями. Це майстер-класи, виставка фотографій, виступи театральних колективів, книжковий міні-ярмарок. Біля входу на територію заповідника можна було придбати різноманітні вироби ручної роботи: прикраси, предмети декоративно-ужиткового мистецтва, сувеніри.

Урочистості, як завжди, розпочали біля пам’ятника Іванові Карпенку-Карому – покладанням квітів. Право відкрити фестиваль надали Міністру культури України Євгену Нищуку, який приїхав на Кіровоградщину.

Цієї подією був вражений навіть письменник Олександр Жовна, який, даючи коментар з приводу фестивалю сказав наступне:

«Повернувся нещодавно з київського «Гоголь-фесту». Там рівень театрального мистецтва, можливо, вищий. Але офіційний, виявляється, вищий тут – на хуторі «Надія», бо сам міністр приїхав. Вдалося з ним зустрітися, погомоніти. Приємно, що і міністр тепер має мою книжку».

Обійшовши всі локації, побувавши на всіх виступах, можна сказати наступне: найбільшим попитом користувався намет з шашликами. Духовна їжа духовною, але фізична теж треба. Як можна думати про мистецтво, коли на півхутора розходиться запах смаженого м’яса? Проте, поласувавши смачненьким, гості повертались до локацій і надалі насолоджувалися мистецтвом.

Молодіжний театр «Резонанс» біля своєї сцени цього року зібрав багато людей. Показували уривки з спектаклів, невеличкі театральні номери.

Ірина Дейнекіна, режисер театру, розповіла про їх поїздки на Хутір:

«Ця участь у «Вересневих самоцвітах» – це можливість ще раз перевірити свої сили, ще раз продемонструвати свою любов до театру і зробити своєрідну рекламу для глядача,  який не знає про нас. Звичайно, вдихнути хутірівсього повітря, яке просякнуте тим духом, з якого все починалося».

Великим плюсом відвідин Хутора «Надія» під час «Вересневих самоцвітів» є вільний вхід у всі музеї. Особливо це сподобалося хлопцеві, від якого я почула випадковий коментар: «Нічого собі, оце по-мажорному жили люди раніше». Тож реставрація приміщень не була даремною.

Більшість відвідувачів фестивалю – це люди більш старшого віку. Молоді мало, і це не може не засмучувати. Проте можна з упевненістю сказати, що свого попиту «Вересневі самоцвіти» не втрачають.

Поширити:

Залишити коментар:

коментар