Сьогодні, 13 вересня, у Кіровоградському обласному художньому музеї відбулося відкриття персональної виставки житомирського художника, члена Національної спілки художників України Станіслава Антонюка – «Душі криниця». Ця виставка є ювілейною для автора, приурочена до його 75-річчя.
У музеї представлено 46 полотен із зображеннями криниць та колодязів з різних частин України (здебільшого – Полісся).
“Криниця і колодязь – це різні речі. Криниця – це джерело, яке приводить до порядку та облагородження, а колодязь доводиться глибоко копати, аби дістатися до води”, – пояснив Станіслав Антонюк.
Художник розповів, чому обрав саме такий предмет зображення:
“Колись побачив одну, дуже стару криницю, у якій не було дощечок. І вирішив її написати. Після завершення цієї роботи, мене захопила ще одна. Тоді виникла ідея написати серію криниць. Спочатку було 10 полотен, і я подумав, що коли вже їх написав, то іще напишу інші. І де б я не був з того часу: на різних пленерах у різних областях – писав криниці. І так було створено багато полотен. Більша частина робіт названа іменами людей, які живуть, аби жили поруч з криницею, яку я писав”.
У художника на рахунку 81 виставка, де були представлені натюрморти та пейзажі. Але криниці та колодязі не виставлялися на всеукраїнському рівні. Тепер Станіслав Антонюк подарував всю свою унікальну колекцію Кіровоградському обласному художньому музею.
http://blogs.zhitomir.info/index.php?task=show_blog_detail&id=1070
2014-10-09 13:00:10 __Олена Білошицька-Костюкевич
Головний спілчанський криничар, або Із якої криниці питимемо?
Персональна художня виставка Станіслава Антонюка «Наберу водиці я з криниці, зачерпну добра» була неординарною реальністю з 26.09.14 до 07.10.14, а нині уже належить історії «Будинку художника» ЖООНСХУ (вул. Театральна, 8). Назва виставки певним чином формувала очікування, але те, що підготував пан Станіслав для глядачів, просто приголомшує. Спочатку потрапляєш у полон густих, насичених кольорів, де переважає зелена гама, а потім, трохи роздивившись довкола, розумієш, що на всіх картинах – криниці-колодязі, однакові у своїй глибинній сутності і такі різні у конкретних проявах! І якраз на конкретику насамперед звертаєш увагу, відзначаючи різноманітність облич, характерів, історій народження, родинних зв’язків і доль цих непересічних персонажів епосу людського буття…