Учора, 18 лютого, у відділі краєзнавства ОУНБ ім. Д. І. Чижевського відбулась презентація монографії Антоніни Гурбанської “Слово – людина – світ: студії з літературознавства, культурології та соціальних комунікацій”.
На зустріч з видатною землячкою (Антоніна Гурбанська народилась в селі Грушка, що в Ульяновському районі на Кіровоградщині), зібрались близько чотирьох десятків небайдужих до української культури і літературознавства кіровоградців: науковці, письменники, видавці, вчителі, бібліотекарі та студенти.
Коментуючи концепцію свого нового видання, авторка зазначила, що до неї увійшли вибрані статті присвячені дослідженню “вічної таїни” художнього слова, які упорядковані за хронологічним принципом: “У книзі, я акумулювала 25 років свої діяльності: навіть працюючи у школі на Компаніївщині, продовжували займатись літературознавством. У дослідженні я торкнулась творчості покоління шістдесятників. Це прозаїки, на творчості яких я формувалась. Їх творчість пройшла через моє сердце і розуміння”.
У “Слові – людині – світі: студіях з літературознавства, культурології та соціальних комунікацій”, Антоніна Гурбанська розглянула актуальні питання теорії літературного роду та жанру повісті, різновекторні концептуальні моделі – “людина і світ” у творах українських письменників: Віктора Близнеця, Миколи Вінграновського, Анатолія Дімарова, Григорія Тютюнника, Ліни Костенко, Олега Ольжича, Юрія Мушкетика, Леоніда Первомайського, Володимира Дрозда, Олеся Гончара та інших.
Дослідити творчість першого, Віктора Близнеця, науковця надихнув інший відомий літературознавець Григорій Клочек, який певний час був колегою й наставником Антоніни Гурбанської на кафедрі української літератури КДПУ ім. В. Винниченка: “Якщо ти нормально пишеш, то за день здатен створити лише одну друковану сторінку за день. А тут, уявіть, ціла докторська, майже 800 сторінок! А зараз читають дуже мало. Це драма. Але Антоніна торкнулась дуже важливої теми: тлумачення і розуміння автора, тому ми можемо сподіватись, що читачі, “наближаючись” до автора, почнуть читати значно більше”.
Однією з перших читачів “Слова – людини – світу” стала кіровоградська поетеса Антоніна Корінь: “Я думала: як би оце написати відгук? Але усі “рецепції”, “синергії”, “соціокультурні дискурси”…Термінологія доволі складна, але якщо у ній розібратись, то розумієш, що такі книжки дуже потрібні усім нам”.
Антоніна Царук, інший кіровоградський науковець, акцентувала увагу на тому, що завжди намагалась досягти рівня Антоніни Гурбанської.”Який щасливий автор, що його так зрозуміли і розтлумачили. Мабуть усі, хто був під виским компаніївським небом (Антоніна Царук, як і письменник Віктор Близнець, родом з Компаніївщини – ред.), на усе життя залишається романтиком і тонко розуміє душу іншої людини “, – наголосила дослідниця.
Більше фото тут.
Довідка:
Антоніна Іванівна Гурбанська – доктор філологічних наук, професор, літературознавець, культуролог, журналіст. Автор понад 200 літературознавчих студій, статей з культурології і соціальних комунікацій, навчально-методичних праць та журналістських публікацій, серед яких монографії «Віктор Близнець. Літературний портрет» (1998), «Жанровий дискурс української повісті 60–80-х років ХХ ст.» (2008), навчальні посібники «Історія української літератури 40–60-х років ХІХ століття» (2001), «Жанр повісті у творчості письменників-шістдесятників» (2006), «Українська повість 60–80-х років ХХ ст.: проблеми поетики» (2008), «Іспит з української літератури. Тести» (у співавторстві, 2003, 2006, 2009, 2011) та ін.
Катерина Білоконь, Перша електронна газета