Виїзний День донора влаштували на кропивницькому підприємстві “Марлен-КД”. Бригада обласної станції переливання крові працювала на двох локаціях: спочатку на фермі, де до здачі крові долучилося майже 40 працівників, а потім в центральному офісі компанії, де кров здали ще десять осіб.
Про це повідомляє Перша електронна газета.
Серед колективу були як донори зі стажем, так і ті, хто ділився кров’ю вперше. Ідея виникла у Надії Дольникової – HR-менеджерки “Марлен – КД”, яка також є волонтеркою “Донор UA”.
“Ми провели опитування серед співробітників. Поцікавилися, що вони знають про донорство і чи бажають долучитися. Всі відповіді проаналізували і зрозуміли, що мого досвіду замало, щоб компетентно надати всі роз’яснення, і потрібна додаткова консультація фахівця. Для цього запросили завідувача відділу заготівлі донорської крові станції переливання – Роман Соболь. Він провів нам усім лекцію, розказав про користь, рекоментації і протипоказання до донорства, розвіяв сумніви, у коого такі були. Після цього ми провели контрольне опитування і зраділи, бо бажаючих стати донором додалося. От ми і запросили виїзну бригаду до співпраці”, – розповіла Надія Дольникова.
Першою з колективу помічаємо пані Ольгу. Вона сидить у холі з самого ранку – чекає на бригаду медиків, хоча знає, що спочатку вони здійснюватимуть забір крові на іншій локації. Жінка працює на свинофермі в нічну зміну. Цього дня вона мала вихідний, але спеціально пожертвувала відпочинком, щоб долучитися до своїх колег.
“Я переселенка з Бахмутського району. Переїхала разом з сестрою Іриною три роки тому, після вторгнення. Ми жили на ліні фронту 11 років, теж працювали на свинофермі. Вдома ми з сестрою часто здавали кров. Всі наші колеги здавали. Для нас це була буденна справа. Комусь на операцію потрібно було, хтось після опіків потребував, хтось мав онкологію і треба була підтримка кров’ю.
У Кропивницькому я здавала кров лише двічі, бо працюю в нічну зміну і вдень відсипаюся. Просто немає часу і сил їздити на станцію переливання. А тут дізналася, що донацію проводитимуть в офісі і вирішила, що пропускати не можна. Тож сьогодні я здаю кров в офісі, а сестра – на фермі (у неї робочий день)”, – каже пані Ольга.
Пані Марина також донорка зі стажем. Кров почала здавати після вторгнення.
“Кіровоградщина за статистикою завжди має дефіцит за всіма групами крові. Я почала цікавитися цим після вторгнення, коли виникла велика потреба в крові для наших захисників. Не знала раніше, що наша область відстає в плані донорства. Тому вирішила для себе: здаватиму так часто і так багато, як дозволить здоров’я.
Така виїзна акція дуже зручна – вийшла з кабінету, здала кров і повернулася до роботи. Радію, що є така можливість” – ділиться донорка.
Медсестри з бригади одразу впізнають її.
“О, це наша дівчина”, – сміються, приймаючи паспорт для оформлення донації.
Аліна Бурхович працює на станції переливання крові менше року. Робота і колектив їй подобаються.
“Вирішила змінити профіль і не шкодую. Тут я роблю важливу справу. Я теж донор – регулярно здаю кров, як і більшість моїх колег. У нас не здають лише ті, у кого протипоказання за станом здоров’я.
Сьогодні у нас дуже активний день, але зазвичай охочих здати кров не так і багато. Хотілося б більше, бо потреба є завжди.
Усім, хто думає про донорство, але не наважується, раджу не боятися. Це не боляче і не шкідливо, навіть корисно для організму. Ми живемо у такий час, коли ділитися кров’ю – це необхідність”, – каже дівчина.
“Сьогодні майже пів сотні працівників “Марлен – КД” безкоштовно поділилися кров’ю з тими, хто цього потребує. Пишаюся своїми колегами!” – підсумувала Надія Дольникова, коли медики завершили збір.
Залишити коментар: