Кіровоградщина має чим гордитися. Перш за все – унікальними особистостями. Історія невеликого колективу ентузіастів – редакції єдиної спортивної газети області «Спортревю New» – зайвий тому доказ.
Формальним приводом для розмови з головним редактором видання Юрієм Ілючеком стала перемога газети в номінації «Краща спортивна газета року в Україні» за версіями Асоціації спортивних журналістів України та Національного олімпійського комітету в конкурсі «Україна олімпійська» за підсумками минулого року.
– Розкажи нашим читачам трішки про історію вашого видання.
– Майже 15 років, із 2000-го, я працював у «Спортревю» – додатку до тижневика «Україна-Центр». Допоки газета не перейшла до інших власників. Після цього ми були змушені піти з того видання, але ідея відновити спортивну газету мене не залишала. Шкода було, адже колишнє «Спортревю» унікальне тим, що це – єдине регіональне видання, яке безперервно виходило протягом 18 років. І як би там не було, скільки б преса не переходила в Інтернет, я переконаний, що спортивна газета, паперова, потрібна! Люди віком 40+ все-таки звикли тримати газету в руках. До Інтернету вони менше привчені, та й часто не знайдеш там ті оригінальні новини, які подають у газеті.
Поки я працював в «Україні-Центр», ідея відновити спортивне видання не давала мені спокою. Водночас з Русланом Мусієнком ми створили сайт «Спортрепортер» – дякуємо за це друзям і партнерам, зокрема керівнику регіонального центру «Інваспорт» Олегу Соколовському, який допоміг його створити. Та все одно – сайт сайтом, а газета – це газета. Тим більше, що самі люди просили. Особливо у районах. Однак ми довго не мали можливостей на це. Врешті-решт, звернулися до президента ФК «Зірка» Максима Березкіна. Згодом подали йому кошторис. Він довго роздумував, але зрештою сказав, що проект його зацікавив, і «будемо його реалізовувати». Нам вдалося його переконати, що видання необхідне для популяризації футболу, футбольного клубу, легкої атлетики тощо.
– Чим відрізняється «Спортревю New» від «Спортревю»?
– Змінили концепцію, зосередивши всі зусилля винятково на місцевому спорті. У тому, старому «Спортревю», ми давали, наприклад, новини іноземних чемпіонатів. Зараз це все легко знайти в Інтернеті. А те, що тут, у нас, відбувається, знайти в мережі непросто. І від цієї концепції ми не відходимо. Причому, всі матеріали – авторські і всі – саме про спорт в області, все це – для популяризації спорту Кіровоградщини. Можливо, саме на такий підхід звернули увагу люди, які оцінювали нашу роботу на згаданому конкурсі.
– Хто творить кращу спортивну газету країни?
– Коли Максим Станіславович прийняв рішення запускати газету, коли ще тільки готувалися до випуску, коли формували концепцію і так далі, дуже багато часу витратили на створення дизайну – обличчя видання. Я вмовив повернутися до Кіровограда з Києва свого давнього друга, який працював у старому «Спортревю», Руслана Мусієнка. Він взяв на себе функції більд-редактора, який відповідає за це саме обличчя видання. Руслан знайшов чудового дизайнера, який власне і створив лице, Дмитра Будника. Безмежно вдячний йому за це. Попервах верстав газету Андрій Флоренко, зараз – Руслан Фошка. Шеф-редактор Андрій Перевозник багато допомагає і підказує нам. На перших порах здорово допомагав Андрій Мороз, який зараз служить в армії. Замість нього трудиться в нас Сергій Цигульський, студент педуніверситету. Літредактором і коректором працює Світлана Ілючек. Рекламним агентом – В’ячеслав Єлісєєв. Величезна дяка фотокору Павлу Волошину з тижневика «Україна-Центр», який готовий допомогти в будь-яку хвилину і працює в нас із великим задоволенням.
Також нам дописують Олександр Виноградов, Віктор Слюсаренко, Микола Ковальов, Євген Савранський. Працюємо із Долинським, Онуфріївським, Знам’янським, Кіровоградським та іншими районами. Хочу звернутися через вас до представників спортивних громад районів. Пишіть нам, розповідайте про свої змагання і досягнення. Раді будемо бачити ваші новини і статті на наших шпальтах. Ми ж заради цього і працюємо. Ось зараз ми подаємо цикл публікацій про кіровоградські спортшколи. Захочуть у районах розповісти про свої спортшколи – будь ласка!
До речі, кілька слів про редакційну політику. Я щиро вдячний Максиму Березкіну не лише за підтримку, а й за те, що не втручається в нашу роботу, не дає жодних вказівок.
Читайте також: Кіровоградський спортивний тижневик визнано кращим в Україні
– Поставлю питання від імені якогось скептика: навіщо вам ця справа? У чому вбачаєте місію газети?
– Скажу, може, високопарно… Спорт – це те, що єднає нас, що змушує в країні з масою проблем пишатися нашими перемогами, досягненнями спортсменів Кіровоградщини. Ось поїде на Олімпійські ігри наш Дмитро Яковенко. Це ж супер, це ж популяризація спорту! Я завжди наводжу приклад. Лише двічі піднімають державний прапор і звучить гімн країни: коли з офіційним візитом прибуває президент і коли перемагає спортсмен цієї держави. Крім цього, ми повинні зрозуміти – час повертатися до здорового способу життя. Спорт не можна залишати на задвірках. Доки цього не усвідомимо, не зміниться психологія сприйняття спорту – позиву не буде. Коли ми трудилися над дизайном «Спортревю New», рівнялися на кращі зразки: італійську «La Gazzetta dello Sport», іспанську «Marca». У них двомільйонні тиражі! Це при тому, що вони виходять і в Інтернеті, але друковані – і читабельні, і популярні. Не хочу згадувати банальні фрази про те, що дітей слід відвертати від комп’ютерів. Але коли дитина прочитає в газеті про себе – почне тренуватися з подвійною енергією! Ось – про мене написали, ще й вирізку зробить у сімейний архів. В Інтернеті не виріжеш. Тож головна місія – розказати, показати, довести, що спорт – це користь і потрібність, що ним треба займатися. Чим більше ми будемо пропагувати його, тим більше дітей підуть до секцій. Повернути позитивний імідж спорту, розповісти, що у нас є, де і як ним займатися попри всі фінансові труднощі – ось головне завдання.
А повертаючись до перемоги у конкурсі, хочу зазначити, що цей успіх для багатьох в області залишився непоміченим. Нас не привітала ні міська, ні обласна влада, ні обласна спілка журналістів. А ми ж працюємо на імідж регіону і міста. Нам від них нічого не потрібно, але нам важливо знати, що за нашою роботою і її результатами стежать і що їм цей напрямок також цікавий. Ну коли це якась обласна газета ставала кращою в Україні?! Прикро.
– Є подібні газети в інших регіонах?
– Дуже мало. Всі йдуть в Інтернет. Газети є, але вони прагнуть бути всеукраїнськими, писати про все, а не про регіон.
– Ще одна особливість вашого видання – «Спортревю New» регулярно публікує репортажі із міжнародних змагань, на яких особисто присутній ваш кореспондент, тобто ти. Ось, до слова, їдеш на Олімпійські ігри. Складно пробитися на такі змагання регіональному журналісту?
– Було б бажання. Звичайно, більшість українських спортивних журналістів на таких змаганнях представляють Київ, тобто всеукраїнські ЗМІ. Регіональних дуже мало. В основному вони варяться у власному соку і не хочуть, напевно, виходити на такий рівень. Може, бояться або сумніваються у своїх силах. А рецепт дуже простий: стукай – і тобі відчинять. До слова, крім Олімпіади, я міг би поїхати ще й на футбольний Євро. Але, вибачте, фінансово два такі заходи я не витягну. Дякую спонсорам, які допомогли з відрядженням до Бразилії… Повторюся – просто треба хотіти! Звісно, допомагають давні знайомства і співпраця. Скажімо, з тим же першим заступником міністра молоді і спорту, президентом Федерації легкої атлетики Ігорем Гоцулом. Дуже давно співпрацюю із Національним олімпійським комітетом. Із 2007 року, коли в тому самому конкурсі «Україна олімпійська» переміг у номінації «Кращий спортивний журналіст року». Тобто треба на початку попрацювати на своє ім’я, а потім воно попрацює на тебе.
– Із ким газета співпрацює найплідніше?
– Із ФК «Зірка», обласними організаціями Федерації футболу, Федерації легкої атлетики, Національного олімпійського комітету, Федерації баскетболу, Федерації бейсболу. Принагідно звертаюся до інших спортивних організацій з проханням про співпрацю – ми завжди готові до неї.
Контакти «Спортревю New»: newsportr@gmail.com, 066 865 70 89.
Ігор Крушеницький, Нова Газета