Етнолабораторії «Баба Єлька» презентувала колекцію традиційних писанок Кропивниччини, яку спеціально для проєкту створила майстриня писанкарства з Олександрії Ірина Михалевич.
Про це повідомляє Перша електронна газета.
Ірина Михалевич відтворює візерунки з відомої книги «Колекція писанок Володимира Ястребова». До видання, окрім писанок з різних куточків України, входять і 124 зразки орнаментів, які у ХІХ столітті зібрав викладач та науковець Володимир Ястребов разом зі своїми учнями. З-поміж них близько 60 презентують Кропивниччину. Частину колекції пані Ірина відтворила для Етнолабораторії «Баба Єлька».
«Українська писанка давно стала візитною карткою України. Сучасні майстри користуються воском, писачком, як це робили наші пращури, пишуть стародавні орнаменти. Та більшість фарбують писанки розчинними хімічними порошками, які швидко працюють, яскраві, але токсичні.
Я у своїй роботі використовую природні барвники, адже це зближує нас із традицією, а значить – і з нашими прабатьками. Загалом за одинадцять років я зібрала кілька десятків рецептів приготування рослинних барвників. Їх використовувала, коли відписувала для «Баби Єльки» традиційні писанки Кропивниччини. Наші писанки оздоблені унікальними орнаментами й здебільшого мають чорне тло, що символізує родючу землю», – розповіла майстриня.
Для “Баби Єльки” майстриня відтворила 12 писанок, візерунки яких не зазнали впливу болгарських і молдавських переселенців (бо в колекції Ястребова є і такі), а є автентичними для корінних мешканців нашого регіону. Відтак фонди Етнолабораторії поповнили писанки:
1. «Клиння». Село Інгуло-Кам’янка, Новгородківська громада.
2. «Косоклиння». Село Інгуло-Кам’янка, Новгородківська громада.
3. «Ластівчині хвостики». Село Івано-Благодатне, Соколівська громада.
4. «Підсніжник». Село Хвощувате, якого нині немає на мапі, але воно лягло в основу формування сучасної Знам’янки.
5. «Половина яблука». Село Плетений Ташлик, Злинська громада.
6. «Собача рожа». Село Сасівка, Компаніївська громада.
7. «Сорок клинців». Село Мар’янівка, Мар’янівська громада.
8. «Углушки». Село Софіївка, Компаніївська громада (писанка недавно ідентифікована дослідниками, як приналежна до Кіровоградщини)
9. «Чобітки». Село Березівка, Смолінська громада.
10. «Рожа з калітками». Село Родниківка, Олександрівська громада.
11. «Шість квіток». Село Мануйлівка, Маловисківська громада.
12. Писанка без назви. Село Родниківка, Олександрівська громада.
Як зазначила пані Ірина, це лише початок. Надалі вона планує відтворити для Етнолабораторії всю колекцію писанок, зібраних Ястребовим, із використанням природних фарбників, як то робили наші пращури.
Для презентації «Баба Єлька» обрала незвичайний спосіб. Писанки поклали у наповнені пшеницею воєнні шоломи бійців легендарного 3-го полку спецпризначення імені князя Святослава Хороброго. Їхні власники боронять Україну від російських загарбників уже 9 років.
З-поміж них – шолом солдата з Підвисоцької громади Голованівського району Михайла Чабана, який у 2014-ому прибув у полк добровольцем. Він сумлінно виконував бойові завдання, а його фото роками висіло на дошці пошани. Незадовго до вторгнення Михайло втратив батьків. Воїн разом з побратимами відстоював наші позиції на Донеччині. Розвідник-сапер загинув у Мар’їнському районі. Його поховали 10 березня цього року. Михайлу мало б виповнитися 30.
«Мишко був дуже крутим хлопцем. Він боронив Україну з 2014 року, коли наші хлопці в футболках, спортивних штанях і кросівках стояли на блокпостах, переганяли колони з боєприпасами під ворожим вогнем, стояли живою стіною без бронежилетів і касок проти російської артилерії. І серед тих сміливців був Мишко, – ділиться завідуюча Етнолабораторією Світлана Листюк, родина якої зберігає шолом полеглого товариша. – Ми віримо, що незабаром закінчиться війна. І після Перемоги, ми розмінуємо українські поля, засіємо їх пшеницею, зберемо новий урожай на своїй землі. Життя переможе!
Свою віру ми заклали в цю інсталяцію: шоломи, як символ самовідданої боротьби за фізичне і культурне виживання, зерно, що уособлює відродження нації, і писанки – символ життя.”
Такою глибокою інсталяцією «Баба Єлька» не лише демонструє красу і потужність народних традицій, які міцніші за московську пропаганду і російську зброю, а й показує, за що саме воюють наші воїни і якою ціною нам усім дається ця боротьба.
Нагадаємо, традиційні десерти Кіровоградщини дегустували у кнайпі “Бамбетель”.