Цієї неділі, 26 грудня, о 12:00 на телеканалі UA: КРОПИВНИЦЬКИЙ і всіх регіональних телеканалах Суспільного вийде в ефір фінальна серія першого сезону проєкту «Баба Єлька. Експедиція на піч». Його обрали для реалізації у 2021 році на відкритому конкурсі «Створюй з Суспільним». Загалом глядачі побачили 12 серій проєкту.
Продюсерка проєкту Олена Горобець розповіла як відбувалися зйомки і що привозили з експедицій, інформує Перша електронна газета.
Що ви вплітали у телевізійну історію «Баба Єлька. Експедиція на піч»?
— Для мене було важливим показати як дівчата з «Баби Єльки» дають нове життя всім знайденим у віддалених селах скарбам, як бабусин спадок стає актуальним. Тому в кожній серії є дві сюжетні лінії — експедиція в село і активності в місті.
Які проблеми оголили експедиції?
— Подекуди в селах уже не залишилось жодної інфраструктури, час від часу лише пересувне відділення пошти приїжджає. Це сумно. Люди, переважно ті ж бабусі, лишаються відрізаними від світу і цивілізації. Вже слідом за експедицією, багатьох бабусь-респонденток діти і онуки забрали до себе. Тобто дівчата з «Баби Єльки» змогли дивом їх ще застати вдома, в тій обстановці автентичній — з горами вишитих подушок, діючими печами.
Які знахідки подарували подорожі?
— Неймовірних людей, їхні історії, пісні й танці. У новій формі, але це була можливість для нас продовжити розказувати про цікаві місця нашої області — долину Ятрані, старовинні млини та інші пам’ятки архітектури.
Чи можна скласти кілька правил збереження і «оживлення» традицій Кіровоградщини?
— Передусім треба розуміти, що традиції це не щось абстрактно патетичне — це пам’ять про наших рідних. Наш спосіб продовжити їх в тих речах, які були цінними для них, які можуть нас зігріти їхньою любов’ю і турботою, підтримати і зорієнтувати у нестабільному світі. Для кожної і кожного в проєкті «Баби Єльки» все це є глибоко особистою історією. Це не для галочки, звіту чи піару, це відчувається і тому так відгукується іншим. А ми щасливі показати ось цю некабінетну, щиру любов і вшанування традиційної культури.
Які слова найчастіше звучали від учасників телекоманди в експедиціях?
— У Світлани Буланової фірмове словечко «крутяк», перше, що згадалось. Бувало, що дорогою всі починали згадувати дитинство в селі, своїх бабусь. Бувало, мовчали в задумі чи плямкаючи пиріжками, якими пригощали в експедиціях. Загалом працювати було легко.
Чи готував хтось із вас вдома страви за рецептами, привезеними зі зйомок?
— Звісно. І картоплю з Кам’янки, і вареники з піском. А ще круто було куштувати рецепти від «Баби Єльки» в одному з кращих ресторанів міста, адже після участі у зйомках для телепроєкту шеф-кухар Василь Деревянко ввів ці страви до меню і разом з дівчатами вони вже провели кілька званих вечерь. І ми там були.
Як знімати так, щоб навіть молодь сиділа перед екраном, очікуючи дива?
— Для цього ми весь час вчимось і удосконалюємо свої знання, стежимо за трендами у сторітелінгу. І просто, як глядачі, намагаємось віддивлятись найкраще з того, що роблять колеги в усьому світі.
Яка була реакція глядачів на відверті сповіді бабусь?
— По-різному. Коли бабусі розповідали про насильство, якого зазнали від своїх чоловіків — у коментарі прийшли ті, кого це обурило. Мовляв, що за фемінізм, та не було такого і взагалі. В більшості, звісно, писали про те, що згадали під час перегляду своїх бабусь, писали те, що від них чули про голодомор чи війну.
Чи плануєте ще другий сезон?
— Вже знаємо достеменно, що другому сезону бути. Ми пройшли відбір і готові в повному складі приступити до роботи. Це величезне для мене особисто щастя, що всі з ким ми працювали над першим сезоном, виявили бажання і ентузіазм продовжити роботу в новому сезоні.
Готові знову працювати з Суспільним? Що нас об’єднує?
— Ми не лише готові працювати з Суспільним, а й сподіваємось, що у 2022-му така співпраця набуде нових масштабів. Для нас така співпраця — це можливість, розказати про важливі речі, максимально якісно і сучасно, охопивши велику аудиторію на різних платформах.
Нагадаємо, всі серії «Баба Єлька. Експедиція на піч» можна дивитись на сайті Суспільне Кропивницький, а дізнатися більше про експедиції і скарби “Баби Єльки” можна на сайті проекту й одноіменній Facebook-сторінці.