Сьогодні, 4 листопада, працівники залізничного транспорту України відзначають своє професійне свято.
Про одного з працівників Знам’янської залізниці розповідає KOMORA.INFO
День залізничника встановлений в Україні Указом Президента України № 257/93 від 15 липня 1993 року. Днем залізничника ця дата стала за ініціативою працівників Львівської залізниці. Виявляється, саме 4 листопада 1861 року, ще за часів Австро-угорської імперії, на територію сучасної України – до Львова – прибув перший потяг, який називався «Ярославом». У нинішньому розумінні “Ярослав” був потягом міжнародного сполучення. Він з’єднував Відень, Краків, Перемишль і Львів.
Які люди працюють на Знам’янській залізниці? Сьогодні наше видання розповідає історію Миколи Стариченка – водія Знам’янського будівельно-монтажного потягу станції Знам’янка Одеської залізниці. Микола Борисович працює на підприємстві з 17 травня 1989 року. 15 серпня 2008 року отримав нагороду за сумлінну працю від начальника Одеської залізниці – годинник. Відповідальна та спокійна людина, яка з дня у день робить свою роботу:
- Скажіть, будь ласка, як Ви почали працювати на залізниці?
- Я почав працювати на залізниці – випадково. Від знайомих дізнався про те, що є робочі місця і вирішив спробувати. В той же день мене взяли на роботу і почалася моя праця, яка триває ось вже 28 років. Моя робота – і складна, і легка, але я її люблю. Я знаю, що несу відповідальність за велику кількість людей, які без мене не можуть працювати. Я повинен доставляти будівельні матеріали вчасно, за будь-якої погоди.
- Який самий цікавий випадок, пов’язаний з роботою?
- Було багато цікавого, я об’їздив усю Одеську залізницю: Ізмаїл, Ілічівськ, Бугаз, Одесу та ін. Бачив, як працює налагоджений механізм, як розвивається залізниця. Повірте, з того часу, як я почав працювати дуже багато всього змінилося, щось стало кращим, щось гіршим, але наше підприємство розвивається. Для мене найбільше запам’яталась зустріч з Георгієм Кірпою – генеральним директором залізниці. Він розмовляв з нами, ніби він сам – частина нашої команди. Ми говорили про те, як нам працюється і що хотілося б покращити. Саме найдивніше, що багато з того, про що ми сказали, потім змінилося на краще і побажання простих робітників були враховані.
- Ви любите свою роботу?
- Знаєте, якби не любив, то не пропрацював би скільки років. Я завжди, кожного робочого ранку, налаштовую себе на позитив. На те, що усе змінюватиметься на краще, якщо ми просто робитимемо свою роботу.
Микола Стариченко – позитивний та усміхнений чоловік. З ним приємно спілкуватися про усе на світі. Його робота – частина його життя, якій він віддається кожного дня до останньої секунди робочого дня.
Ольга Полякова, KOMORA.INFO
Я повністю підтримую свого колегу-залізничника. Я також працюю на Знам янській дирекції зал. перевезень уже 40 років /з урахуванням навчання на той час в одеському технікумі зал. тр-ту/.Роботу свою також дуже люблю!