Релігія була і залишається на сьогодні важливим фактором у розвитку будь-якої цивілізації, оскільки людина – істота духовна і одне з найважливіших місць у її житті займає віра. Кожен з нас прагне до свого розуміння сутності життя і тому має власне право обирати, яку саме релігію сповідувати.
У сучасному світі роль релігій досить значна, хоча треба мати на увазі, що багато чого залежить від уміння тієї чи іншої релігії адаптуватися до реалій швидкоплинного сучасного світі. У свідомості більшості українців (і кіровоградці у цьому не виняток), іслам асоціюється зі строгими законами, жорстоким поводженням з жінками і діяльністю екстремістських організацій. Але чи так це насправді? Іноді, щоб розкрити людям істину про релігію, священнослужителям доводиться подолати довгий шлях і провести величезну роботу. Це сталося і з нинішнім співрозмовником кореспондента Першої електронної газети – імамом мечеті «Таухід» і духовним лідером мусульманської общини міста Абдур-Рауфом.
Кор.: Розкажіть про себе. Як Ви стали імамом?
Мене звати Абдур-Рауф, мені 30 років і я родом з Баку (Азербайджан). Майже усе життя прожив у Москві, вчився у Криму. Коли він ще був українським, а саме у Сімферопольському Ісламському університеті, а також у Києві. Як я став імамом? Просто одного разу відчув у собі потребу допомагати іншим мусульманам, адже я по собі знаю як це бути мусульманином, коли ти «у меншості».
Кор.: Чи не було Вам лячно їхати так далеко, у незнайомі місця, де немає рідних і близьких?
Працювати сюди мене направило ДУМУ (Духовне управління мусульман України – ред.). Звісно певні острахи були, але я розумів, що це моє призначення і я маю виконувати свою місію. До того ж, перед тим як дістатись сюди, довелось подолати чималий шлях: після навчання у Криму я повернувся до Москви, тоді на Батьківщину до Баку, згодом знову до Москви, потім до Києва і вже лише після цього дістався до Кіровограда.
Кор.: З чого почалася мечеть «Таухід»?
Я приїхав у березні минулого року, тож на підготовку до постійної роботи був лише місяць. Коли ми лише відкрилися – людей було мало, в основному приходили лише мусульмани за походженням, а зараз приходять і місцеві жителі, які прийняли мусульманство: в основному це молоді дівчата і хлопці. Розповідаємо їм про іслам.
Сама мечеть відкрилась у листопаді-грудні 2014-го року і, оскільки «регулярного» імама тут не було, на п’ятничні проповіді приїздили шейхи з Одеси та Києва і їхали назад. Стабільні ж проповіді почалися з квітня 2015-го, коли я, як представник духовного управління мусульман України, переїхав до Кіровограда на постійне місце проживання. Інколи мене викликають на збори до інших міст України, але основний час я проводжу тут.
Зараз, як бачите, у нас лише невеличке приміщення (мечеть розташована по вул. Преображенській 27, напроти центрального офісу “Приватбанку” і займає лише декілька кімнат у невеликій будівлі – ред.), але ми хочемо зустрітися із замовником мечеті на набережній, коли там закінчиться будівництво (по вул. Винниченка, замовник будівництва – азербайджанець з Москви – ред.) і сподіваємось домовитись про співпрацю.
Кор.: Наразі Ви є світським і духовним керівником мусульман Кіровограда. Розкажіть докладніше про заходи, які тут відбуваються.
Кожну джуму (п’ятнична проповідь – ред.) збирається 25-30 чоловіків. У святкові дні збирається більше: людей до 50-ти.
З моменту відкриття мечеті ми вже провели Рамадан: цілий місяць, з початку липня до початку серпня, майже щодня збирались і проводили іфтар (розговіння – ред.). Наприкінці цього місяця, в останній день, відбувалось свято Рамадан: святкова проповідь, молитва, частування. У жовтні минулого року був Курбан (жертвопринесення– ред.), у грудні – Маулід (день народження пророка Мухамеда –ред.). Буває, що збираємось на похорон, підказуємо як і що організувати.
Крім молитов у мечеті відбуваються і освітні заходи: 3-4 рази на тиждень проводяться уроки з релігійних знань для дорослих, а в майбутньому плануються заняття для дітей. Зараз дітей приводять лише ті, у кого є сім’ї.
Кор.: Чи співпрацюєте ви з місцевими або всеукраїнськими організаціями?
Зараз ми співпрацюємо тільки з ДУМУ: на Маулід до нас завітав Голова Духовного управління мусульман України шейх Хусам. Місцеві організації поки що не відвідували. Ви – перші і мені цікаво й приємно з Вами говорити, адже необхідно розповідати людям про іслам, робити їх більш обізнаними.
Кор.: Чи змінилось, на ваш погляд, ставлення до мусульман в Україні і у Кіровограді зокрема? Чим це зумовлено?
Я особисто знаю людей, які приходять до нашої мечеті і живуть у Кіровограді вже не перше покоління. Ми вчимо читати Кур’ан – небесне письмо, а також викладаємо основи релігіозних знань, те, чому вчили усі пророки: Ісус, Адам, Мухамед, Мойсей. Що говорили вони, те намагаємось говорити і ми. Якщо людина вчиться правді, то людський розум одразу сприймає істинність того, що ми вчимо.
Просто люди мають розуміти, що ми не секта і не група людей, яка може чинити щось всупереч Конституції чи закону. Ми працюємо під егідою ДУМУ. Вся Україна і весь світ знають, що ми працюємо згідно до законодавства: у нас усе за правилами, задокументовано і наш муфтій входить до муфтіяту. Наша мета – прищепити мир і доброту, але є ті люди у нашій релігії, так звані провокатори, які роблять свої брудні справи, щоб очорнити нашу релігію. Це прикро, але це, на жаль, так і є.
Довідка
Імам (від «амма» – стояти попереду, керувати кимось, очолювати) – у мусульман: 1) предстоятель на молитві, керівник богослужіння в мечеті, 2) світський і духовний глава общини, 3) мусульманський правитель. Не є ні саном, ні професією, тому керівництво молитвою в якості імама може здійснювати будь-який віруючий, який має елементарну релігійну освіту. Імамом може бути як чоловік, так і жінка – але жінка може виконувати функції імама лише за відсутності чоловіків у колективі віруючих.
Катерина Білоконь, Перша електронна газета