Платформа «Люди допомагають людям», заснована Ольгою Богомолець, яка збирає пряму адресну допомогу родинам загиблих під час Революції Гідності та бойових дій на Сході країни, оголосила збір коштів для родини заступника командира 3-го полку спецпризначення Сергія Сєнчева. Загинув військовий 4 серпня 2014 року після того, як отримав важкі кульові та осколкові поранення у черевну порожнину під час бою за висоту Савур-Могила. Підполковнику було зроблено операцію в польовому шпиталі, але він помер під час транспортування до стаціонарного шпиталю у Дніпропетровськ.
У блозі платформи на сайті “Лівого берега”активісти організації розмістили чудовий матеріал про загиблого спецпризначенця, а також обгрунтували для чого його родині потрібна допомога.
Історія життя та життя після смерті
Два роки АТО. Два роки, як українці відстоюють державні кордони на Сході України. ВУспогадах – герої, які віддали життя на цій війні. Один із них – Сєнчев Сергій. Побратими та знайомі Героя України із захватом та гордістю згадують Сєнчева. Розповідають, що підполковник завжди з відданістю та відвагою ніс військову службу, був людиною слова та вмів знайти підхід до кожного.
Сергій змалечку хотів стати військовим і його мрія збулася. Спочатку він навчався у суворовському училищі, потім був Одеський національний університет ім. І.І Мечникова м. Одеса та ДВВПУ імені О.О Єпішева м. Донецька. Він був не просто офіцером, а ще й військовим психологом. Мало хто зрозумів його вибір, коли він вирішив піти на війну. Він міг залишитися в полку, при штабі, адже його посада це дозволяла. Але він поїхав на Схід разом із своїми солдатами. Він справжній офіцер. Який полишив дома красуню дружину, донечку та сина. Адже мав захищати свою державу.
Олексій Олексійович Сєнчев, батько загиблого героя АТО розповідає: “Я був курсантом військового училища. Це було на Савур-Могилі на Донбасі, де Сергія мого…вбили. Я ніс почесний караул у 1968 році, ще за 6 років до його народження, на відкритті меморіалу пам’ятника загиблим під час Великої Вітчизняної війни. І хто міг подумати, що саме на тому ж місці потрапить снаряд у мого синочка”.
Батько героя пам’ятає усе як вчора. Десь о двадцять третій годині пролунав дзвінок: “Батьку, ти ж стояв у 68-му році на Савур-Могилі, а скажи під цим меморіалом є якісь бліндажі, окопи, бо звідти б’ють мінометними обстрілами. Ми їх зараз звідти викуримо!” Батько просив сина туди не сунутись. Декілька разів повторював, щоб не йшов…
Його син загинув у бою. Про останні години життя із спогадів побратима: “На Савур-Могилі був серйозний, сильний та жорстокий бій. Ми якраз почали відходити і Сєнчева зачепило осколками від вибуху. Але він продовжував тримати оборону. Підполковник тримався до останнього, поки не відійшли всі хлопці. Він був з нами завжди”.
Заступник командира 3-го полку спецпризначення Сергій Олексійович Сєнчев загинув 4 серпня 2014 року. Отримав важкі кульові та осколкові поранення у черевну порожнину під час бою за висоту Савур-Могила. Підполковнику було зроблено операцію в польовому шпиталі, але він помер під час транспортування до стаціонарного шпиталю у Дніпропетровськ.
Його іменем названа вулиця в місті Кіровоград, де проживає сім’я героя та встановлена меморіальна табличка.
Воїн, Захисник, Герой! Людина, яка до останнього виконувала свій обов’язок. Справжній офіцер, що поклав своє життя за народ та державу. Герої не вмирають! Герої живуть вічно в наших спогадах, душах, серцях.
Указом Президента України № 873/2014 від 14 листопада 2014 року, “за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі”, нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).
Благодійна платформа прямої адресної допомоги родинам загиблих “Люди допомагають людям” бере під свою опіку родину Сєнчевих. Вони потребують нашої допомоги. Батько Сергія Сєнчева важко хворіє на цукровий діабет.
Люди допомагають людям. Кому допомагаєш ТИ?!
Райффайзен Банк Аваль, Номер рахунку 4188370025361968 отримувач: СЄНЧЕВ ОЛЕКСІЙ ОЛЕКСІЙОВИЧ