На початку квітня у центрі Кіровограда біля Головпоштамту КП «Кіровоград-Благоустрій» Кіровоградської міської ради» проводило обрізування дерев. І все б нічого, але увагу громадських активістів привернув результат діяльності комунальників – на місці густих крон залишилися одні стовбури, перетворивши вісім широколистих лип фактично на стовпи.
Згодом кіровоградці дізналися і про найімовірнішу причину такого поводження з рослинами. У приміщенні колишнього «Дитячого світу», де зараз триває ремонт, має відкритися новий торговельно-розважальний центр Depo`t center. Дерева ж своїм листям затуляли б білборди з боку Головпоштамту.
Згідно з інформацією, яка розміщена на офіційному сайті DEPOT Development Group, до переваг нового ТРЦ у центрі Кіровограда відносять «відмінну візуальну доступність для всіх можливих категорій споживачів – пішоходів, водіїв та пасажирів громадського транспорту». Відтак, дерева своїми густими кронами цілком імовірно могли б завадити рекламній функції білбордів та вивісок. У той же час на запит «Нової газети» у КП «Кіровоград-Благоустрій» повідомили, що обрізування проводилося на замовлення Кіровоградського КП електромереж зовнішнього освітлення «Міськсвітло». Але ця версія програє попередній уже хоча б тому, що два обрізані дерева, які ростуть на газоні, а не вздовж вулиці, ніяк не можуть заважати освітленню. Біля них не проходять електричні дроти, немає і ліхтарів. Єдине – поруч з ними на стіні колишнього «Дитячого світу» будуть знаходитися вивіски магазинів. Тож питання, кому насправді заважали дерева біля Головпоштамту, наразі залишається відкритим.
Також громадських активістів обурило те, яким чином проводилося обрізування дерев. У своєму зверненні до міського голови Кіровограда інженер садово-паркового господарства, дендролог Євген Ткачук вказує на низку допущених порушень технології обрізки дерев комунальниками. Так, роботи проводилися після початку активного сокоруху у дерев та розпукування бруньок, що суперечить пункту 9.1.10 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України (надалі Правил), затверджених Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України за № 105 від 10.04.2006. Згідно з Правилами, обрізування має проводитись до початку вегетації рослин (кінець лютого – квітень).
Також у заяві наголошується на тому, що обрізувалися усі гілки на деревах, залишаючи лише 20-40 см
багаторічних гілок першого порядку, тоді як пункт 9.1.11.1 Правил говорить: «При обрізуванні повільно ростучих дерев (до яких належить липа широколиста – Ред.) вкорочують однорічні прирости і лише окремі гілки обрізують до дво-трирічної деревини».
На додачу до цього, зрізи у дерев не були оброблені, що також суперечить пункту 9.1.11.2 Правил, де говориться, що усі зрізи діаметром понад 2 см мають бути зашпарені садовою замазкою або зафарбовані олійною фарбою на натуральній оліфі під колір крон дерева, та пункту 9.1.9 Правил: «При механічному пошкодженні стовбурів або видаленні гілок… рана дезінфікується 5-% розчином залізного або мідного купоросу і цементується. Місця механічних пошкоджень кори і деревини стовбура або гілок дерев необхідно зачистити ножем до здорового місця, а потім змастити садовою замазкою».
Не бачить дендролог і підстав, щоб розглядати це обрізування як санітарне чи омолоджувальне, оскільки у ньому відсутні необхідні критерії, зазначені у пункті 9.1.11.2 Правил: «Санітарне обрізування крони виконують, щоб позбутися старих, хворих, сухих і пошкоджених гілок, а також гілок, спрямованих всередину крони або зближених одна з одною» та пункту 9.1.11.3. Правил: «Омолоджувальне обрізування виконують лише в дерев, які добре витримують підстригання та обрізування і вершина яких почала всихати, а ріст пагонів припинився».
У відповідь на подану копію заяви Євгена Ткачука комунальники з КП «Кіровоград-Благоустрій» КМР» надіслали лист, у якому спростовують вказівки дендролога на неправомірну обрізку. Так, зазначають, що свою діяльність провадили згідно з встановленими Правилами, а обрізка проводилася з метою омолодження дерев до початку активного сокоруху в них.
Апелюючи до Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, у комунальному підприємстві пояснили, що при омолоджувальному обрізуванні сильно вкорочують старі гілки, залишаючи, якщо це можливо, одну-дві другого порядку, а сильне омолоджування передбачає зріз крони до основи скелетних гілок. Єдине, з чим у КП «Кіровоград-Благоустрій» погодилися, так це з тим, що зрізи таки не були оброблені, мотивуючи це великою кількістю замовлень, а відтак браком часу.
«Нова газета» вирішила дізнатися і про майбутнє понівечених дерев, звернувшись за роз’ясненнями до дендролога Євгена Ткачука.
– Євгене Петровичу, що чекає на дерева після такого обрізування? Чи зможуть вони відростити нормальну крону чи залишаться у формі стовпа?
– Внутрішніх сил в липи достатньо, щоб відростити пагони зі сплячих бруньок, але їхня деревина буде крихкою. Молода кора – ласий шматок для попелиці. Пригадаймо, як років із десять тому тротуарна плитка була вся вкрита липкою речовиною від випорожнень попелиць. На тих випорожненнях, що потрапили на листя та гілки, розвивається сажистий грибок, який зменшує площу фотосинтезу, пригнічуючи дерева. Найбільшою проблемою є необроблені зрізи: при такому діаметрі вони не загоюються, ці штурпаки будуть зверху засихати та стануть чудовим середовищем для дереворуйнівних грибів. Засохлі великі гілки з часом перетрухлявіють, утворюючи дупла, яскравий приклад – горіх на площі із дуплами всередині гілок. Є велика ймовірність зараження бактеріальними гнилями зрізів, внаслідок чого дерева сохнутимуть, допоки їх не зріжуть.
– Наскільки серйозною є можливість ураження цих дерев грибком та попелицею і чи загрожує це іншим деревам, які не були обрізані, насамперед тим, що знаходяться по інший бік вулиці та у Центральному сквері?
– Знаходження поруч осередків ураження дереворуйнівними грибами, що активно розвиваються, загрожує усім деревам, навіть якщо їх не обрізали: спори грибів розносяться вітром до 2 км. Тріщини в корі від сонця, вітру чи механічних пошкоджень у цьому випадку для спор, як відчинені ворота. Більше того гриб Schizophyllum commune (розщепка звичайна – Авт.) є шкідливим для людини. Хоча, як правило, він розвивається у деревині, що гниє, з 1950 року зареєстровано більше 70 випадків, коли представники цього виду спричиняли захворювання у людини. У більшості відомих випадків вони вражали органи дихання, викликаючи алергійний бронхолегеневий мікоз чи міцетозу легень. Старі плодові тіла цього гриба є на липі навпроти пошти.
З упевненістю можна сказати те, що принаймні два дерева біля Головпоштамту жодним чином не могли заважати освітленню вулиць (офіційна версія обрізування – Ред.), а отже їхнє обрізування а ля стовп мало іншу причину. Яку саме – сказати важко. Однак існує висока імовірність того, що громадські активісти таки мають рацію щодо зв’язку облаштування нового ТРЦ з обрізуванням дерев поблизу нього.
На жаль, обрізування дерев на цьому не завершується. Наступного сезону під бензопилу обов’язково ляжуть інші рослини, і хтозна, чи керуватимуться при цьому комунальники благими намірами чи просто виконуватимуть замовлення. Говорячи про це, маємо на увазі не те обрізування, яке проводиться з метою видалення сухих і пошкоджених гілок і яке по праву можна вважати санітарним, а те, результат якого зараз «красується» у центрі міста на Інгулі. І хоча попередити обрізування під «стовп» не завжди є можливим, кіровоградці мають змогу проконтролювати тих, хто виконує цю роботу недобросовісно. Найпростішим же доказом того, що дерево не потребує ні санітарного, ні омолоджувального обрізування, слугуватиме звичайна фотографія, на якій добре видно, що крона дерева не всихає, а отже і не потребує видалення.
Олег КОЗУПЛЯКА, Нова газета. Фото автора.