У Туристично-інформаційному центрі міста Кропивницького відбулась зустріч, присвячена розробці маркетингової стратегії міста. Організаторами став департамент з питань економічного розвитку Кропивницької міської ради, модераторкою – Олександра Гліжинська, голова правління «Інститут республіка», засновниця ВІ «Активна громада», експертка із стратегування та розвитку громад.
Про це повідомляє Перша електронна газета.
Формат зустрічі передбачав обговорення та відповіді на запитання, чим може бути привабливий Кропивницький насамперед для місцевих жителів, для гостей з інших міст та іноземців, що може лягти в основу брендування міста, стати його культурними маркерами. У дискусії взяли участь представники місцевих музеїв, екскурсоводи, краєзнавці, волонтери, громадські активісти, яким цікава тема розвитку обласного центру.
“Хоча зараз, у часи повномасштабної війни, ми не можемо розуміти, що буде завтра, але якщо в нас немає плану і стратегії, то навряд чи ми прийдемо туди, куди повинні. Маркетингова стратегія – це надзвичайно важливий документ, який має представити більш якісно громаду на національному і міжнародному рівні, у той же час зробити її зрозумілою для мешканців, які тут живуть”, – відзначила Олександра Гліжинська.
На думку експертки, саме місцеві жителі можуть бути найкращими “піарниками” своєї громади: саме те, що і як розповідають кропивничани про своє місто, формують імідж нашого обласного центру.
Чи знаємо ми… себе
Для початку маркетологиня запропонувала відповісти на просте, здавалось би, запитання: що ми знаємо про свою громаду? На думку відомого екскурсоводка Світлани Грищук, дуже часто очі на Кропивницький нам розкривають… туристи з інших українських міст. Вона відзначила досить невисокий рівень знань місцевих жителів про особливості міста – його історію, архітектуру і сучасні здобутки.
“Ми чуємо, як місцеві їздять на вихідні в Черкаси чи Вінницю, але якщо раптом людина, яка до того відмовлялась від екскурсії Кропивницьким, умовить себе таки піти на неї, то відчуває ефект “вау”. Це ніби якесь почуття меншовартості, мовляв, у нас немає нічого цікавого… Але це неправда!” – пояснила дослідниця історії міста.
Цю тенденцію – незацікавленість рідним містом і навіть пасивність – помітила і начальниця управління культури Анна Пруссова. На її думку, місто має чимало цікавих об’єктів з туристичним потенціалом, проте більшість із них здатні зацікавити досить вузьку цільову аудиторію.
“Не будемо видавати бажане за дійсне – наш народ переважно хоче видовища і поїсти. У Кропивницькому відсутній такий об’єкт, заради якого сюди можна приїхати. До вторгнення ми намагались зробити наш обласний центр фестивальним містом, без фізичного туристичного об’єкта це б привабило сюди людей. Але тут ми зіштовхуємось зі ще однією проблемою – відсутністю готелів. Раніше були готелі “Турист”, “Європа”, а зараз… Подієвий туризм – це те, на чому ми можемо виїхати, але зараз обмежені воєнним станом”, – прокоментувала чиновниця.
Нема грошей – немає любові?
Присутні пригадали минулі спроби влади долучити громадськість до дискусії щодо брендування міста. Згадували про “місто мільйона чорнобривців”, про “танцювальну столицю України” та проєкт “Майданс”, про вже легендарний Кропфест, який запам’ятався кропивничанам невидимими масштабами. На жаль, інколи вектори розвитку міста змінювались залежно від політичних подій і політичної сили при владі. Нині головний ідеолог «чорнобривців» Олександр Шаталов виготовляє пиво на Закарпатті, а от куратор Кропфесту Олександр Горбунов не полишив своїх зв’язків ні з Кропивницьким, ні зі сферою театру.
Директорка Музею мистецтв Тетяна Ткаченко пригадала і результати діяльності російського урбаніста Дениса Візгалова, який працював над брендуванням тодішнього Кіровограда (це йому належить ідея гасла “Кіровоград: рухайся зі смаком”). Тоді запрошений із Бєлорєцка фахівець робив акцент на тому, що місто такої площі і з такою кількістю населення, як у Кропивницькому, – найкомфортніше для проживання. У 2013 році він мав “розкрутити місто на весь світ”, але трагічно загинув під час пожежі і місто лишилось не розкрученим.
“Наша найбільша і постійна проблема – це нелюбов до міста, в якому живемо. У нас не вистачає людей, які люблять своє місто. І я вважаю, що при владі дуже багато тих, хто просто вирішує свої справи і займається відмиванням коштів. У нас не йде мова про реставрацію чи збереження. Ми недолюблюємо Кропивницький, ми його не знаємо. Коли кажуть “а у нас немає куди піти”. А я запитую: а ви в Музеї мистецтв були?” – висловила свою думку його директорка.
Присутні зійшлись на тому, що причиною такого стану речей – гроші, тобто ресурси. Немає роботи в місті, немає коштів на розвиток туристичної інфраструктури (відрахувань у вигляді податків), немає візуальних змін, немає любові. Відтак більша частина людей, які працюють у галузі культури і туризму, – це такі собі безсрібники, які популяризують спадщину Кропивницького за мінімальну зарплату.
Проте одностайність була не лише в думках щодо браку любові пересічних кропивничан до міста, а й у ще одному – у визначенні візуального образу, символу, який би презентував місто. У тому, що це театр, сумніві немає ні в кого. Навіть попри те, що останнім часом з Театром корифеїв пов’язано більше скандалів, ніж хороших новин.
За словами директорки департаменту з питань економічного розвитку Кропивницької міської ради Тетяни Ломової, така жвава дискусія надихнула службовців не покидати ідеї таки довести справу до кінця і продовжити роботу над маркетинговою стратегією Кропивницького.
Інна ТІЛЬНОВА
Нагадаємо, на Кіровоградщині оголосили конкурс на здобуття літературної премії ім. Є. Маланюка
Читайте також: «Маєток-Очереток»: у селі на Кіровоградщині відкрили екологічну туристичну ферму
Залишити коментар: