10 грудня виконком міськради погодив Стратегію розвитку Кропивницької міської територіальної громади до 2030 року, а також План заходів із її реалізації. Робота над документом тривала з лютого цього року.
Перша електронна газета поспілкувалася з розробником цього документа, керівником Агенції економічних досліджень Максимом Сігнатуліним про те, як тривав процес створення першої в історії міста Стратегії розвитку 2030 та які зміни очікують на Кропивницький.
“Стратегічні документи створюють, щоб визначити головні напрями розвитку громади й досягти конкретних результатів. Це поширена світова практика, особливо зараз, коли Україна рухається до вступу в Європейський Союз. Громади в нашій країні поступово починають використовувати сучасні інструменти для такого планування”, – пояснює Максим Сігнатулін.
Експерт каже, що почали працювати в цьому напрямку ще в період децентралізації, тобто до початку великої війни, однак повномасштабне вторгнення пригальмувало цей процес. Попри все повернулися до розробки та підготовки Стратегії 2030 з урахуванням нових контекстів і викликів.
Отже, простими словами, головна задача розробки Стратегії 2030 у Кропивницькій громаді – визначення напрямків і завдань, які сприятимуть розвитку території та створення комфортних умов життя для її мешканців.
Роботу над документом розпочали у лютому 2024 року, а навесні провели соціологічне опитування жителів міста щодо їхнього бачення соціально-економічного становища громади.
«У результаті опитування ми дізналися, які потреби та проблеми хвилюють мешканців громади, які напрямки розвитку вони вважають важливими, а також як оцінюють якість послуг. Зокрема, у сферах освіти, культури, медицини, ЖКГ, соцзахисту та інших», — розповідає розробник документа.
На противагу цьому в коментарях у соцмережах містяни не надто схвально відгукнулися на проведення соціологічного опитування. Ба більше поставили під сумнів реальне втілення плану розвитку громади в життя, сприйнявши пропозицію поділитись думками про проблеми за чергове безрезультатне опитування.
«Звісно, не можна обіцяти, що все заплановане стовідсотково вийде реалізувати, адже на цей процес можуть повпливати різні чинники, як зовнішні, так і внутрішні. Однак наше бачення полягає в тому, що якщо ефективно, раціонально, мудро використати усі ресурси й переваги громади, то базовий сценарій розвитку може бути оптимістичним. Навіть у тих складних умовах війни, в яких ми проживаємо. Заплановані проєкти масштабні, цікаві, довгоочікувані, тому сподіваємося, що їх дійсно вийде втілити в життя», – зазначає Максим Сігнатулін.
У переліку запланованих на наступні три роки проєктів є такі: будівництво сучасного житлового комплексу і багатоквартирних житлових будинків для ВПО, реконструкція Ковалівського парку, впровадження електронного квитка в громадському транспорті, розбудова інфраструктури вуличних спортивних майданчиків, створення Міжшкільного ресурсного центру «Науки», паспортизація пам’яток культурної спадщини, створення Музею історії міста Кропивницького з виконанням функцій туристично-інформаційного центру та ін.
З повним переліком проєктів та їхніми завданнями можна ознайомитися на сайті міської ради в розділі «Стратегія-2030» за посиланням.
Всього над формуванням документа працювали 8 фокус-груп за такими пріоритетними напрямами:
•економічний потенціал;
•розвиток людського потенціалу;
•стала мобільність (надання послуг та інфраструктури для пересування людей і товарів);
•просторовий розвиток та екологія;
•інфраструктурний розвиток;
•цифрове управління та комунікація;
•охорона здоров’я;
•багатовікові традиції.
Для досягнення стратегічних цілей громада визначила чотири ключові напрями:
•громада сильної інноваційної конкурентоспроможної економіки на засадах смартспеціалізації;
•громада високої якості рівня життєдіяльності та чистого довкілля;
•громада потужного людського потенціалу та цифрового управління;
•громада багатовікових культурних традицій та історичного надбання.
У дискусіях взяли участь понад 200 осіб. Саме вони розробляли проєктні ідеї для Плану заходів на 2025–2027 роки.
За результатами роботи фокус-груп, громадських обговорень і пропозицій виконавчих органів вдалося сформувати перелік із 92 проєктів місцевого розвитку. Їхня загальна вартість складає майже 5 мільярдів гривень із залученням різних джерел фінансування.
Варто зазначити, що сама розробка документа коштувала 700 тисяч гривень.
За словами Максима Сігнатуліна, для першого середньострокового етапу 2025 – 2027 років розробили окремий План заходів.
“Для проєктів місцевого розвитку, що включили до Плану заходів на 2025 – 2027 роки, були розроблені технічні завдання їх реалізації із зазначенням потенційних джерел та обсягів фінансування”, – зазначає розробник документа.
Відомо, План заходів на 2025 – 2027 роки направлений на реалізацію пріоритетних проєктів місцевого розвитку, що спрямовані на:
- підвищення конкурентоспроможності галузей економіки на засадах смартспеціалізації, зокрема стимулювання розвитку інноваційних видів економічної діяльності та підприємництва;
- підвищення та зміцнення інвестиційного потенціалу;
- налагодження співпраці у сферах розвитку науки, технологій та інновацій;
- підвищення якості рівня життя та забезпечення охорони довкілля, зокрема інфраструктурний розвиток території;
- покращення демографічної ситуації та 6 продовження тривалості активного періоду життя;
- впровадження заходів поліпшення стану довкілля та раціонального використання природних ресурсів, у тому числі зниження негативного впливу на навколишнє середовище та здоров’я населення;
- розвиток людського потенціалу та цифрового управління, зокрема підвищення якості надання освітніх, культурних, соціальних послуг з акцентом на створення та розвиток інклюзивного, безбар’єрного та безпечного середовища;
- покращення соціального захисту усіх верств населення, у тому числі ветеранів війни та їх сімей, внутрішньо переміщених осіб та інших вразливих груп населення;
- розвиток цифрової екосистеми та підвищення рівня залучення жителів у процеси розвитку громади; впровадження принципів ґендерної політики;
- впровадження заходів щодо охорони та збереження багатовікових культурних традицій та історичного надбання, зокрема збереження історичної та культурної спадщини;
- розвиток туристичного потенціалу, рекреаційної сфери та креативних індустрій.
Фінансування реалізації проєктів вказаних у Плані заходів передбачається коштом місцевого бюджету, або ж міжнародних донорів.
“Як приклад щодо використання в розробці та втіленні проєкту коштів міжнародних грантодавців можу навести громадську організацію “Баба Єлька”, яка подала пропозицію проєкту, повʼязану з розвитком виховання національно-патріотичного руху в громаді. Ця ініціатива у 2025 році фінансуватиметься не коштом місцевого бюджету, а з допомогою Міжнародного фонду «Відродження», – підсумував експерт.
Нагадаємо, Кропивничан закликали пройти опитування про проблеми і розвиток міста
Читайте також: Кропивничан закликають прибрати рекламні оголошення з парканів та фасадів будинків