Етнографічний проєкт “Баба Єлька” презентує сьому серію однойменного документального циклу, присвячену Устинівській громаді, значна частина мешканців якої – вихідці з Волині. У новому випуску знімальна команда відвідала старожилів у селі Криничному та Березуватці, а також зафіксувала цінні свідчення про масові розстріли євреїв в часи Другої світової війни.
Про це повідомляє Перша електронна газета з посиланням на ГО “Баба Єлька”.
Криничне познайомить глядачів серії з Анастасією Хлопук, 1924 р. н., яка родом із села Брунетівка на Волині. На Кіровоградщину вона переїхала в 1950 році завдяки вербовщикам.
Жінка поділилася спогадами про переїзд: як із Волині перевозили дерев’яні будинки та як її сім’я облаштовувалася на новому місці.
Анастасія Хлопук – рідна тітка Євдокії Коваль, 1945 р. н., ще однієї респондентки в Криничному родом з Волині. Євдокія розповіла про те, що їй було лише 5 років, коли її родина переїжджала, і найяскравішим спогадом дитинства залишився потяг, яким люди перевозили розібрані будинки та худобу.
Березуватка (колишня Ізраїлівка) «розповість» свою трагічну історію устами вчительки історії, краєзнавиці Валентини Нєвєрової 1966 р.н. та місцевої жительки Любові Коломієць 1954 р.н.
Валентина Нєвєрова протягом багатьох років вивчала та самостійно збирала дослідження щодо знищення євреїв. Вона показала знімальній команді свої напрацювання.
Від неї вдалося дізнатися про те, що в роки Другої світової війни Ізраїлівку спіткала справжня трагедія. 14 червня 1942 року – день масового розстрілу євреїв на Устинівщині. Яму під могилу для них викопали неподалік села Ковалівка. Сюди зігнали й розстріляли євреїв з Ізраїлівки, Бабанки, Селіванового, Сагайдака і Ковалівки.
«Мамка покойна все время писала, щоб поставити пам’ятник коло тої ями, бо там поховані 14 чоловік її однокласників!» – каже жителька Березуватки Любов Коломієць 1954 р.н. Її матір – Кузьменко Олена Іванівна 1928 р.н. – була свідком німецької розправи.
Масовим убивствам мирних жителів передували поодинокі розстріли, «ігри» і «полювання», які влаштовували німецькі окупанти і місцеві поліцаї.
Валентина Нєвєрова розповіла і про єврейське кладовище, де відбувалися всі ці події.
Команді вдалося зафільмувати залишки того самого кладовища, яке зруйнувала на зламі 50-60 років радянська влада, використавши надгробки з єврейських поховань для будівництва фундаменту ферми.
«Маленька, затишна Устинівка, до якої важко дістатися страшними “покопаними” дорогами, зачаровує своєю простотою, щирістю, відкритістю і… людьми. Досі відчуваю, як сторічна бабуся Настя тримає мої руки в своїх натруджених долонях і вдивляється геть незрячими очима крізь товстелезні скельця окулярів. Пам’ятаю історії переселенців з Волині, які шукали щастя на родючих землях Кіровоградщини. Пам’ятаю, як тремтіли губи, руки, серце і душа, коли ми йшли вулицями Березуватки, роздивлялися руїни старих єврейських хатин і слухали історії про звірства, з якими окупанти вчиняли розправи над євреями в часи Другої світової. У цих селах у кожної вулиці, хати чи каменю є своя історія. Треба тільки вміти її почути. І ми слухали», – поділилась враженнями від експедиції в Устинівську громаду співзасновниця проєкту Світлана Листюк.
Переглянути серіал «Баба Єлька» можна на ютуб-каналі проєкту.
Створення документального циклу «Баба Єлька» стало можливим завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), та проєкту USAID «Демократичне врядування у Східній Україні». Зміст документального циклу не обов’язково відображає погляди USAID або Уряду Сполучених Штатів Америки.
Нагадаємо, від чумаків до голубців: «Баба Єлька» побувала в Журавлинці
Читайте також: «Досвідання, компанія!». «Баба Єлька» відвідала Троянку