Кіста гайморової пазухи – це доброякісне утворення. Воно являє собою замкнуту порожнину, заповнену рідиною. Виникає внаслідок порушення відтоку слизу з пазухи, часто на тлі хронічних запальних процесів. Попри доброякісний характер, кіста гайморової пазухи може суттєво погіршити якість життя пацієнта.
До потенційних ускладнень належать:
- Порушення носового дихання. Збільшене новоутворення перешкоджає нормальному повітрообміну, викликаючи закладеність носа та утруднене дихання.
- Гострий синусит. Приєднання інфекції призводить до нагноєння кісти та розвитку гострого синуситу, що вимагає проведення антибактеріальної терапії.
- Хронічний головний біль. Постійний тиск новоутворення на сусідні тканини може викликати хронічний головний біль різної локалізації та інтенсивності.
- Рецидивні інфекції верхніх дихальних шляхів. Застій слизу в пазухах створює сприятливе середовище для розмноження патогенних мікроорганізмів.
В окремих випадках (при досить великих розмірах утворення) спостерігається деформація кісток черепа та проблеми офтальмологічного характеру.
Як вилікувати кісту гайморової пазухи
Вибір тактики лікування визначається індивідуально для кожного пацієнта з урахуванням розмірів новоутворення, його особливостей та симптомів. Застосовуються як консервативні, так і хірургічні методи.
Консервативна терапія передбачає комплекс заходів, спрямованих на зниження запалення (протизапальні препарати), усунення алергічних реакцій (протиалергічні засоби) та полегшення симптомів (інгаляційна терапія). Хірургічне втручання показано при значних розмірах новоутворення та вираженій клінічній картині.
Кісти навколоносових пазух, як правило, не схильні до самостійного розсмоктування, а консервативна терапія, навіть при успішній боротьбі з запаленням, не призводить до їх зникнення. У зв’язку з цим єдиним ефективним методом лікування, який призначає лікар отоларинголог, є хірургічне видалення.
Показання до операції:
- наявність гнійного вмісту в кісті;
- розростання новоутворення;
- значні розміри (понад 6 см у діаметрі);
- офтальмологічні ускладнення (двоїння в очах, зниження гостроти зору), які вказують на тиск кісти на очницю;
- хронічні запальні процеси в носі та приносових пазухах (риносинусити), які не піддаються медикаментозному лікуванню;
- виражений дискомфорт (навіть за умови невеликих розмірів кісти).
Хірургічне втручання проводиться планово, після ретельного обстеження та оцінки стану пацієнта оториноларингологом.
Як проводиться операція
Традиційна гайморотомія (розтин стінки гайморової пазухи), нині застосовується обмежено через високу травматичність і тривалу реабілітацію. Цей метод показаний при широких гнійних процесах, які вимагають радикального втручання.
У більшості випадків перевагу надають ендоскопічній хірургії, що дозволяє видалити утворення через природні отвори пазухи з мінімальним порушенням анатомічних структур. Тривалість такої операції зазвичай не перевищує 40 хвилин, а відновлювальний період скорочується до кількох годин.
Вибір методу хірургічного лікування визначається індивідуально в кожному конкретному випадку та залежить від розміру кісти, наявності ускладнень та супутніх захворювань.
Джерело: mediland.ua