В Україні досі існує епідемія туберкульозу. На Кіровоградщині статистика плачевна: захворюваність на активний туберкульоз, включаючи його рецидиви, збільшилась в порівнянні з минулим роком на 12%. За поширеністю Кіровоградщина займає 3 місце в Україні.
Контингент хворих на всі форми активного туберкульозу, який знаходиться на обліку в протитуберкульозних закладах системи Міністерства охорони здоров’я України складає за 9 місяців 2023 року – 892 особи при показнику в 2022 році – 888. За поширеністю Кіровоградщина займає 2 місце (після Одеської області).
Як допомагає хворим на туберкульоз на Кіровоградщині неурядова організація БО «100 відсотків життя. Кропивницький» за підтримки міжнародних донорів – розповідає Перша електронна газета.
Соціальний та психологічний супровід
У благодійній організації під соціальним супроводом з початку 2024 року перебуває 258 осіб. Усі вони отримують моральну підтримку від соціального працівника, консультації психолога за необхідності, а за прихильність до лікування – мотиваційні сертифікати на продукти харчування.
Проте не всі хворі розуміють важливість лікування – переривають, відмовляються. Як наслідок таке «лікування» може обернутися рецидивом. Таких пацієнтів соціальні працівники беруть під медико-соціальний супровід. Особливість цієї послуги полягає в тому, що соціальні працівники приносять хворому ліки додому і контролюють прийом.
У Світловодську, що на Кіровоградщині, під таким супроводом у соціальної працівниці Ольги Іваненко перебуває три особи. Щодня жінка приносить їм протитуберкульозні препарати.
«Найбільше люди бояться, щоб ніхто із сусідів не помітив, що я до них приходжу. Тоді я заходжу до них у будинок або ж ми спілкуємося десь віддаленіше від їх місця проживання. Вони при мені обов’язково повинні випити ліки, щоб я в цьому впевнилася. Туберкульоз буде виліковний, якщо його лікувати. Тому ми, соціальні працівники, намагаємося морально підтримати хворих на їх шляху», – каже Ольга Іваненко.
Євген: «Не міг прийняти, що в мене туберкульоз»
Євгену (ім’я змінено) 40 років. Пів року проходив обстеження допоки почув, що в нього туберкульоз. Однак, коли почув, не міг прийняти цей діагноз.
«Я не вірив, що в мене туберкульоз. Усі рідні, які проживають зі мною, також пройшли обстеження. Проте вони здорові. Як таке може бути – в них немає, а в мене є?! Я довго в це не вірив, відмовлявся від лікування. А потім познайомився із соціальною працівницею, яка переконала мене в тому, що я повинен лікуватися», – ділиться Євген.
Наразі чоловік розпочав прийом ліків, потребує підтримки на цьому етапі. Тож наша соціальна працівниця щодня, приносячи ліки, надає і моральну підтримку.
Інна Василівна: «Я сама можу не справитися»
Інна Василівна (ім’я змінено) у зрілому віці. У неї багатодітна родина. Та після смерті чоловіка, її організм почав давати збій – погане самопочуття, тривалий кашель, підвищення температури. Під час обстеження медики виявили туберкульоз.
«Коли я почула про діагноз – у середині все похололо. Перші місяці я лікувалася у лікарні, зараз вдома приймаю ліки. Я сама можу не справитися, тому соціальна працівниця завжди дає мені раду, як бути у лікуванні», – каже Інна.
У розмові жінка згадує, що подібні симптоми мав і її чоловік, але він до лікарні не хотів звертатися.
«Я думаю, що він помер від туберкульозу. Тепер я боюся, щоб мене не спіткала така ж доля. Я хочу жити», – додає Інна.
Соціальна працівниця Ольга Іваненко дуже добре знає цю історію, тому, як приносить ліки, підтримує жінку, наголошуючи на важливості лікування.
Петро: «Коли вперше діагностували хворобу, ліки пити відмовився»
Петро (ім’я змінено) вдруге розпочинає лікування туберкульозу. Саме розпочинає, адже вперше, коли йому діагностували недугу, він практично не пив ліки.
«Я відмовлявся пити ліки. Більше пив алкоголь. Навіть чергував – ліки і таблетки. Пройшло кілька місяців такого лікування, потім я перездав аналізи. Туберкульоз не вилікував», – ділиться чоловік.
У Петра чутливий легеневий туберкульоз. Наразі соціальна працівниця щоденно контролює прийом ліків. Його підтримує і дружина, однак просить соціальну працівницю про моральну підтримку, аби чоловік пройшов цей шлях боротьби з хворобою.
Чому ефективний медико-соціальний?
Особливість такого супроводу полягає в тому, що лікування відбувається під наглядом соціальних працівників. Вони отримують протитуберкульозні препарати у Кіровоградському обласному фтизіопульмонологічному медичному центрі (колишня назва – тубдиспансер) на кожного клієнта на певний період, адже все залежить від проміжної діагностики, яка показує, чи необхідно корегувати схему лікування. Тоді соціальні працівники сортують їх згідно схем лікування кожного.
У благодійній організації наразі під медико-соціальним супроводом перебуває 27 осіб, які проживають у місті Кропивницький та області. Під даний вид послуг потрапляють хворі люди, які мають низьку прихильність до лікування, велику ймовірність відриву від щоденного прийому протитуберкульозної терапії.
Такий супровід благодійна організація здійснює кілька років у рамках проєкту «100 відсотків життя та якісних послуг на Кіровоградщині», що підтримано Глобальним фондом. За цей час – це сотні врятованих життів.
Читайте також: Бізнес-леді з Кіровоградщини підхопила туберкульоз