Важливо

Кома після нуля. Історія воїна з Кіровоградщини, пораненого під Бахмутом

«Родіон з дитинства втілював у собі всі позитивні риси, які тільки можуть бути у хлопця. Активний, компанійський, дружній.  На свої порівняно невеликі роки вмів грати на більшості музичних інструментах. Закінчив музичну школу на Долинській ТГ,  потім музичне училище, а тоді пішов воювати, зі мною, отак якось», – Вадим Мирошніченко, батько тяжко пораненого Родіона так описує свого сина на початку нашої розмови.

03

На фото два рідні брати та їхній батько тримаються за руки. Родіон якраз прийшов до тями через тиждень знаходження в комі. Через осколкове поранення, яке торкнулося його мозку хлопець ще не може розмовляти, однак все рівно намагається надрукувати щось на планшеті.

image

«Нічого, він нам все ще розкаже, але пізніше, я так його заспокоюю», – тихо додає чоловік.

А поки Родіон цього зробити не може, Перша електронна газета записала цю коротку історію з його татом аби таким чином висловити воїну вдячність за можливість друкувати цей текст.

«Та що вам такого розповісти про нас з Родіоном, – задумливо каже Вадим Мирошніченко, – я сам воюю з 2014 року, отримав травму через рік, був на лікуванні, з 2020 року знову пішов на службу. А він зі мною воювати після училища пішов з 2016 по 2018 рік, потім теж як і я відійшов від цього. В нього взагалі три травми за цей час було»

72

До 2018 року Родіон служив в 95 ОДШБ. Хлопець грав в оркестрі, однак часто разом зі своїми побратимами виїжджав в зону бойових дій, ніс бойове чергування.

«Знаєте, оркестр не оркестр, а воювати комусь треба було»,- пояснює причину батько.

8

Після  повернення до військової справи  батько та син опинилися в 42-ому окремому мотопіхотному батальйоні, де Родіон працював в розвідці.

У 2020 році військова служба Родіона почалася із села Водяне, Донецької області поблизу Донецького аеропорту. Батько хлопця розповідає, що був разом із сином на позиціях біля посадкової смуги аеропорту. Після ротації у серпні, на початку 2021 року потрапили до Луганської області, де й зустріли початок великої війни.

Потім була дислокація до Костянтинівки, своє поранення Родіон отримав під Бахмутом.

«Я вже був не з сином в цей час, бо чекав документи з госпіталю, кілька років тому під Краматорськом отримав подвійний перелом ноги, травма серйозна була, то розв’язував питання з тим, чи можна мені повертатися на фронт, чи ні», – згадує пан Вадим.

Про поранення сина дізнався від знайомих.

«Ми з ним списувалися в спеціальних месенджерах, кожного дня намагалися, щоранку і в обід. Шістнадцятого грудня написав йому як завжди зранку, а він не відповів. Об 11 зателефонував товариш з військкомату, сказав, що син отримав тяжке поранення й знаходиться без свідомості. Де він, куди його відправили, ніхто не знав», – розповідає батько.

7

Відтак, батько почав пошуки пораненого сина самостійно.

«Я найняв машину, поїхав до Павлограда, шукати його по госпіталях. Там його не знайшли. Потім шукали у Дніпрі, у лікарнях. Свого сина знайшов таки у лікарні Мечникова, йому якраз робили операцію. Його лікар пізніше мені сказав, що в нього пошкоджений мозок, оскільки уламок зайшов у шию і зупинився у правій частині мозку», – каже Вадим.

Життєдіяльність Родіона підтримували тиждень, поки він боровся за своє життя перебуваючи в комі. В такому стані хлопця перевезли до Вінниці, де він отямився.

«Лікарі кажуть що все буде добре, будемо його відправляти на Львів на реабілітацію, але чекаємо гарної погоди, бо авіацією плануємо переправляти. Родя не говорить, тільки очима може показати чи згоден він зі сказаним, чи ні, то я йому планшет купив приніс, то він якраз намагався щось писати мені. Важко йому, але нічого, оно його побратими, то всі дзвонять, пишуть, питають за нього. В кого є час, то приїжджають, але Бахмут рідко відпускає. Там пекло, але чи то вони надто слабкі, чи то ми дуже мужні, але  тримаємося, переможемо» , – трохи радіснішим голосом додає чоловік.

Зараз Родіону належить пройти довгий шлях реабілітації. Хоча й воїн сумує через свою тимчасову слабкість, ми впевнені, що він знищить ще не одного руського окупанта, звільнить ще не один клаптик нашої землі, а поки залишається лише бажати йому здоров’я, а рідним сил.

93

Фінансово допомогти та підтримати Родіона можна  на картку 4731219645506027 ( ПриватБанк, Мирошніченко Вадим Вікторович, батько пораненого хлопця).

Нагадаємо, янголи-охоронці Донбасу: історія порятунку цілого підрозділу з-під Волновахи

Читайте також: вижив єдиний з екіпажу: історія захисника Чернігова родом з Кіровоградщини

Поширити:

Залишити коментар:

коментар