Ірина разом з трьома дітьми – 6-річним Данічкою, 5-річним Владіком і 2-річним Льончиком, на підконтрольну Україні територію із Запорізької області їхала майже місяць.
Про це повідомляє Перша електронна газета за інформацією Кіровоградського обласного соціального центру матері та дитини.
Багатодітна сім’я Ірини змогла дістатись до Кропивницького не через територію України (бо на ворожих блокпостах сім’ю повертали назад чотири рази), а через Крим, Воронеж, країни Балтії, Білорусь.
Маленькі сини Ірини котили через кордони валізи, які були в декілька разів більші за них.
“Ці діти стали дорослими ще в лютому цього року, а свою чоловічу витримку проявили, коли разом з мамою довелось залишити домівку й втікати від війни.Одного недільного дня, за сприяння міського штабу для внутрішньо переміщених осіб, сім’я опинилась в нашому закладі на декілька днів. Перед ними постав вибір: їхати в дружню Польщу чи залишитись в Україні”,- розповіли працівники Центру матері та дитини.
Налякані, втомлені довгою дорогою діти щодня, одягаючись на вулицю запитували: Мама, ми знову кудись маємо їхати ?
“Як їм маленьким пояснити, чому і для чого вони мають їхати світ за очі, коли в них є свій рідний дім, затишне подвір’я, маленьке господарство ( Іра в теплицях вирощувала розсаду і овочі на продаж), залишити друзів, все, що подобалось, любилось, і все, що не можна було покласти у валізу з собою”, – йдеться у дописі Центру.
А між тим, маленькі голівки вже ясно зрозуміли, що їхати потрібно, бо залишатись стало вкрай небезпечно, коли цілодобово десь неподалік чутно гул ворожої техніки, і щось вибухає так, що трусяться стіни їхнього будинку …
Ірина та її діти залишилися у Центрі майже на місяць.
Ірина, кулінар-кондитер – за освітою, господиня з золотими руками – по життю. Щодня готувала різноманітні смаколики, аби нагодувати свою сім’ю, ділилась досвідом з молодими мамами, які нині проживають в соціальному центрі, допомагала, бралася за все, старалась відволіктись та бути максимально корисною по господарству.
“Фаршировані перці, ароматний борщ, пухнасті пиріжки готували разом з дівчатами неодноразово. Разом обідали, чаювали, жартували, сміялись, плакали, ділились життєвими історіями і своїми маленькими радощами. Найбільше Ірина запам’яталась нам своєю усмішкою, щирістю і добротою. Опинившись в надскладній ситуації, ця дивовижна жінка завжди випромінювала впевненість, силу і рішучість”,- пишуть робітники Центру.
Наразі Ірина разом з дітьми і чоловіком, який приєднався до сім’ї, прийняли рішення залишитись в Україні.
Житло обрали у сільській місцевості. Подружжя каже, що не боїться труднощів і роботи, що в селі немає коли нудьгувати , а дітям там спражнє роздолля.
Кіровоградський обласний соціальний центр матері та дитини аби підтримати сім`ю надав їй засоби гігієни, постільну білизну, ковдри, теплий одяг, продукти харчування, ліки, які нам передали волонтери.
“Ми вчергове радіємо, що впустили до наших сердець іще одну прекрасну родину. Прощались, ніби з давніми друзями. Найвідвертішими були Даня і Владік. На прощання ділились мріями й секретами. Сказали нам, що “зубна фея” існує, а мама її встигла навіть на телефон сфотографувати. Ми бажаємо Ірі та її синочкам тільки усіляких гараздів”, – резюмували у дописі Центру.
Нагадаємо, на Кіровоградщині перевіряють житло переселенців на готовність до зими
Читайте також: вони вижили в Маріуполі: “Місто не могли здати. Ми повинні були захищатися і ми це робили”