У переддень Нового року уряд вніс у парламент законопроєкт «Про працю» (проєкт №2708). Відтоді його затаврували епітетами «рабський», «закритий», «антиконституційний» і він став причиною масових протестів профспілок. У Верховній Раді обіцяли доопрацювати законопроєкт – на засіданні 7 лютого нардепи вирішили створити робочу підгрупу, яка займеться цим питанням.
Необхідність внесення змін до трудового законодавства назріла давно. Чинний Кодекс законів про працю (КЗпП) був ухвалений у 1971 році і в ньому не залишилося живого місця. За 49 років дії майже в кожну його статтю вносилися зміни. За останні пів століття кодекс нажив уже 95 редакцій.
Положення законопроєкту «Про працю» прокоментував голова федерації профспілок Кіровоградської області Максим Баланенко.
– Такого наступу на права працівників за всю історію незалежності не було! – вважає він. – І якщо раніше можна було сказати, що от є такий закон, а влада намагається прийняти інший, який у тому чи тому гірший чинного, то стосовно проєкту Закону про працю № 2708 так не скажеш. Бо він погіршує не один чи кілька аспектів, а все! Будь-який соціальний захист буде знищений. Що стосується виплати зарплат, якихось компенсацій, надбавок, відпусток тощо – все це буде зруйновано. Тож, аби перерахувати все, що він погіршує – треба з пів години часу.
– Чому, на вашу думку, хочуть прийняти не кодекс, а закон?
– Справді, я, перш за все, звертаю увагу, що це саме закон, а не Трудовий кодекс. Над новим кодексом, до слова, працювали більше десяти років. Цей документ був узгоджений із роботодавцями, профспілками тощо. І минулого року у першому читанні Рада прийняла його. Аж тут з’являється команда Зе – і одразу ж звітує, що успішно заблоковано прийняття нового Трудового кодексу! Люди над ним працювали не один рік, він пройшов усі відповідні міжнародні інституції, отримавши висновки науково-експертного середовища, – а вони заблокували. Це одразу кинулося в очі. А потім голова парламентського комітету соціального захисту пані Третьякова заявляє, що вони працюватимуть над новим кодексом, який «буде трохи дискримінувати найманого працівника». Це також насторожило. А де ж цей проєкт? Покажіть же ж нам його, тим, кого він стосуватиметься! Ні, не показують. І текст цього законопроєкту став відомим за одну годину до внесення в парламентську залу. Що це за втаємничення? Закон, що стосуватиметься кожного працюючого громадянина України, приховують!
Тепер про те, чому закон просувають, а не кодекс. Річ у тім, що закон можна прийняти за спрощеною процедурою. Кодекс – ні, бо передбачена більш складна й тривала процедура. Тому уряд і розробив закон, який має містити менше 100 статей. От вони й склали 98 статей… Тож ми й підняли галас на весь світ і завадили його затвердженню. Але Кабмін не відступає, почав відбілювати свій проєкт і виставляти у невигідному світлі профспілки.
– Правда, що після прийняття цього закону на один вихідний у тижні стане менше?
– Так. Відповідно до проєкту скорочується щотижневий безперервний відпочинок із 42-ох до 24-ох годин. Тому роботодавець може зробити вихідним один день замість двох. Також знімається будь-яке обмеження на понадурочні роботи.
– Одна зі скандальних статей – спрощена процедура звільнення працівника.
– Це найпростіша з можливих процедур. Що можна обговорювати, якщо роботодавець зможе попереджати про звільнення СМС-кою?! Стаття 35 законопроєкту передбачає його право на будь-яке звільнення просто за його ініціативою. Без мотивації, без підґрунтя.
– Але ж урядовці вихваляють положення про грошову компенсацію у разі такого звільнення.
– А вона вас дуже врятує при нашому рівні безробіття? А згадаймо якесь містечко чи село, де із роботою дуже сутужно… Крім того, компенсація буде прив’язана до безперервного стажу роботи на вашому підприємстві, організації тощо. Враховуючи, що цей проєкт передбачає ще й обов’язкові трудові договори, – плинність кадрів буде вище всяких сподівань, люди працюватимуть на одному місці рік-два, тож і компенсація буде копійчаною. Більш того, це призведе до переривання пенсійного стажу. А такий тип трудового договору – з нефіксованим робочим часом – дозволятиме роботодавцю не сплачувати єдиний соціальний внесок, податки, в тому числі й до Пенсійного фонду.
Зважаючи на ці та чимало інших моментів, особисто я вважаю, що цей проєкт не можна доробити чи поправити. Краще розробити новий, ніж цей допрацювати.
– То на проєкті нового Трудового кодексу, котрий розробляли більше десяти років, можна поставити хрест?
– Ні. Його доопрацювали, і деякі політичні сили внесли його до порядку денного Верховної Ради. Їхні законопроєкти – за номерами 2410 і 2410-1 – дещо відмінні, але за основу взято саме той кодекс, про який я згадав вище.
– Чи відчули якийсь позитивний для спілок ефект після акцій протесту?
– Перш за все, ми не дали прийняти цей законороєкт у турборежимі, в якому монобільшість приймає закони останні місяці. По-друге, ми отримали реакцію міжнародних партнерів на нашу підтримку. Міжнародна організація праці вже сформувала експертну групу і готова спрямувати її до України. Але для її роботи потрібне запрошення нашого уряду – такий порядок. Так, МОП не має впливу на уряди у формі, наприклад, санкцій, зате якщо наша влада не дослухатиметься до неї, авторитет країни буде знищений, скажімо так.
– З огляду на конвеєрну роботу нинішньої Ради є чималі шанси на прийняття законопроєкту № 2708. Якщо це станеться, як діятимуть профспілки?
– Днями Федерації профспілок подала позов до суду щодо незаконних дій Кабінету міністрів. Адже влада порушила низку законів. Якщо наші акції не знаходитимуть відгуку у влади, будемо переходити до більш радикальних протестних дій: страйків, перекриття доріг тощо. Тому що цей закон не має права на життя однозначно.
Ігор Крушеницький, Нова газета.