Тим, хто реалізує реформу децентралізації влади, треба активніше комунікувати з молоддю. До такого висновку прийшов заступник міністра молоді та спорту Олександр Ярема, проаналізувавши результати соціологічного опитування, яке нещодавно замовило його міністерство. Тема опитування – «Молодь та децентралізація в Україні». Про це Олександр Ярема розповів на Всеукраїнській конференції, присвяченій молодіжній політиці в умовах децентралізації, організованій Мінмолодьспорту за підтримки програми DOBRE.
Інформує Перша електронна із посиланням на портал Децентралізація влади.
– Результати цього дослідження показують, що молоді українці знають про те, що відбувається реформа децентралізації влади, – сказав заступник міністра. – 47% молодих людей стверджують, що відчули на собі зміни, до яких спричинилося проведення реформи. Вони знають про ключові посили, які несе реформа. Натомість 40% представників молоді взагалі не чули про реформу. Це дає простір для роботи усім нам. Виходить, що тектонічні зміни, які відбуваються з нашою державою внаслідок реформи, проходять поза увагу великої кількості молодих людей.
– Для мене молодіжна політика починається з виборів, – продовжив цю думку голова Асоціації об’єднаних територіальних громад, Новоукраїнський міський голова Олександр Корінний. – Я тричі брав участь у виборах, і щоразу відзначав, що у політику йдуть переважно люди пенсійного та передпенсійного віку. Молоді на виборах місця немає. Цю проблему треба вирішувати.
Олександр Корінний також повідомив про те, що його Асоціація акумулює найкращі практики щодо роботи з молоддю, а відтак планує стати найбільшим в Україні майданчиком для обміну досвідом.
– Вже зараз ми маємо кілька кейсів з надання якісних освітніх послуг, які ми розробили на основі досвіду Дунаєвецької об’єднаної громади, – сказав він. – Те ж саме плануємо зробити і щодо молодіжної політики. Кращі практики у роботі з молоддю мають Лиманська, Баранівська, Тульчинська та Мерефнянська об’єднані громади.
Пан Корінний підтримав пропозицію Олександра Яреми запровадити у громадах посаду фахівця з молодіжної політики, однак зазначив, що цей фахівець не повинен займатися іншими проблемами, зокрема, проблемами спорту та освіти.
– У моїй громаді є окремі відділи освіти, спорту та молодіжної політики, – сказав він. – Кожен має займатися власною справою. Фахівець з молодіжних питань не повинен бути ще й фахівцем, приміром, з ветеранського спорту. Це цілком різні напрямки. Повірте, таке подрібнення відділів апарату міської ради не викликає додаткових затрат.
Олександр Корінний розповів про заснування у його громаді Центру молодіжних ініціатив. За його словами, це насамперед майданчик для обговорення проблем – причому не тільки проблем молоді. Приміщення центру активно використовують і ветерани, і вчителі. У ньому також проходять навчальні семінари для молодіжних активістів.
– Я переконаний у тому, що молоді люди, які пройшли ці семінари, щонайменше не голосуватимуть за гречку на наступних виборах, – сказав Олександр Корінний.
У центрі молодіжних ініціатив було розроблено 6 проектів-ідей, які напряму стосувалися життя молоді у громаді. Серед них були такі проекти як створення мобільної хімічної лабораторії, розчищення водойми та відновлення пляжних територій, будівництво плавального басейну, створення на території міського парку ім. Т.Шевченка молодіжного парку дозвілля тощо. Натомість більшістю голосів молоді люди обрали проект «Баскет», що стосувався побудови сучасного баскетбольного майданчику. Цей проект було подано до виконкому, і згодом реалізовано: майданчик урочисто відкриють вже 9 вересня.
У Новоукраїнці почали встановлювати сучасний баскетбольний майданчик
А Немішаївський селищний голова Сергій Замідра наголосив на недосконалій роботі з молоддю на рівні районів.
– Районні ради, принаймні, у нашому районі, не фінансують роботу з молоддю: якщо селище виділяє на цей напрямок 50 тис. грн на рік, то район не дає нічого, – зазначив він. – А в області на молодіжну політику виділяється лише 2,7% бюджету Управління молоді та спорту. Цього вкрай недостатньо. Крім того, заходи, які проводяться для молоді на рівні районного та обласного центрів, лише зрідка відповідають потребам селищної молоді. Так відбувається насамперед через те, що міста орієнтуються переважно на студентську молодь, а села – на шкільну. Відтак моделі роботи та найкращі практики, які пропонують згори, дуже часто нам не підходять.
В об’єднаних територіальних громадах ситуація набагато краща. Так, наприклад, молодіжний активіст зі Скала-Подільської ОТГ Василь Паламар розповів про те, що у його громаді молодь цьогоріч має реалізувати проектів на 0,5 млн грн.
Кажучи про витрати на молодіжні проекти, Олександр Корінний зауважив, що не варто стояти у черзі до голови громади за грошима. Молодь має сама знаходити хоча б частину коштів на реалізацію власних проектів, залучаючи ті чи інші міжнародні та національні програми та гранти.
Від ідеї до втілення: як створювалася та розвивалася Новоукраїнська об’єднана територіальна громада