Дружина полоненого кропивницького спецпризначенця Сергія Глондаря Катерина та рідні інших українських заручників закликали європейців тиснути на Путіна та бойовиків, адже без тиску світової спільноти на Росію питання їх звільнення так і буксуватиме.
Про це рідні українців, яких незаконно утримують проросійські терористи, заявили у Берліні на вшанувані пам’яті полеглих воїнів біля монументу в Тіргартені, повідомляє Цензор.НЕТ із посиланням на Укрінформ.
Військовослужбовці 3-го полку спецпризначення старшина Сергій Глондар та молодший сержант Олександр Коріньков потрапили у полон 16 лютого 2015 р., під час виконання складного бойового завдання у районі Дебальцевого. Військові супроводжували колону, і їх загін потрапив у засідку, декілька військових загинуло, декілька були поранені, інших взяли у полон. Наразі обох кропивницьких спецпризначенців утримують в Макіївській колонії.
Представники керівництва бундестагу, міста Берліна і землі Бранденбург, МЗС ФРН, дипломатичного корпусу більшості держав-союзників Великої сімки і низки країн Європи, а також кілька дружин і матерів українських військовополонених, що утримуються в “Л/ДНР”, 8 травня вшанували пам’ять полеглих воїнів біля монументу в Тіргартені у центрі німецької столиці.
“Третій рік, як ми почали відзначати свято 8 травня у новому форматі, коли ми згадуємо 8 млн українців, які полягли у Другій світовій війні. Це внесок, який український народ заплатив за перемогу над нацизмом. Ми дійсно поминаємо цих людей хвилиною мовчання на дуже скромній, але дуже гідній церемонії”, – сказав посол України у ФРН Андрій Мельник.
Символічним, продовжив посол, є те, що 8 травня 2017 року у Берліні не лише представники влади і дипкорпусу, але і дружини тих полонених, яких досі утримують на сході України:
“І в цьому, я думаю, є певний символізм: з одного боку, ми згадуємо жертв війни далекої, а з іншого, ми живемо поряд з жертвами війни, яка триває щодня”.
Дипломат висловив сподівання, що спільна молитва матиме силу і “українські військовополонені, які утримуються російськими окупантами на Донбасі, як і Володимир Жемчугов, який також сьогодні тут з нами, зможуть повернутися додому”.
Серед тих, хто був цього дня у Тіргартені, подружжя Володимир і Олена Жемчугови, які пройшли надзвичайно важкий шлях для звільнення Володимира, Катерина Глондар і Наталія Герасименко, чиї чоловіки знаходяться у полоні в Макіївці, мама утримуваного в “ЛНР” Руслана Сугака Олена, а також керівник всеукраїнського руху рідних учасників бойових дій “Берегиня” Алла Макух.
Рідні українських заручників, які утримуються бойовиками на Донбасі, сподіваються, що європейська громадськість перейметься їхнім болем і допоможе у звільненні.
Вони принесли фотографії своїх чоловіків і синів 8 травня до монументу радянському солдатові у Тіргартені в центрі Берліна.
“Обмін може відбутися тоді, коли вся громадськість постане за те, аби відбулося повернення полонених, щоб російська сторона почала звільняти наших. Але інша сторона не має такого бажання, щоразу вони вигадують нові причини, щоб тримати подовше у полоні наших дітей, які є заручниками усієї цієї ситуації”, – каже Олена, мати бійця Руслана Сугака, який підірвався на розтяжці 2 вересня 2014 року і потрапив у полон до бойовиків.
Точне місцезнаходження її сина невідоме – за даними волонтерів, десь “на копанках у Луганській області”.
“Це не секрет, вони там як раби, але ніхто не хоче нас чути і не хоче вірити в те, що таке твориться”, – не приховує сліз матір.
Чоловіків Катерини Глондар і Наталі Герасименко бойовики утримують у Макіївській колонії. Жінки тримають фотографії своїх чоловіків і дітей. Молодша донька Глондара ніколи не бачила батька – Катерина дізналася про вагітність у той день, коли чоловік потрапив до полону.
Голова всеукраїнського громадського руху рідних учасників бойових дій “Берегиня” Алла Макух і подружжя Володимир та Олена Жемчугови не з чуток знають про усі складнощі обміну. Зокрема, як відзначила Макух, за даними української сторони, в ОРДЛО утримується 128 заручників, проте бойовики визнають тільки 56, а місцезнаходження інших не підтверджують.
“Без тиску світової спільноти на Росію питання так і буксуватиме, знаходитимуться приводи, аби затягувати процес”, – каже Володимир, який сам майже рік провів у полоні.
Жемчугов визнає, що його випадок – особливий, оскільки він був дуже важко поранений, і ця обставина дуже тиснула на політиків. Але і ті, хто знаходиться наразі у полоні, відірвані від своїх сімей – до цього потрібно апелювати, щоб західні політики натиснули на Путіна. Найбільше сподівань рідні заручників покладають на Німеччину і Францію.
Після Берліна вони відправляться у Магдебург, де 11 травня відкриється фотовиставка, присвячена зниклим на Донбасі.
З рідними військовополонених та активістами у Берліні поспілкувалася депутат бундестагу Марі-Луїза Бек, яка не раз бувала в Україні й активно захищає її інтереси у Німеччині та Європі. Плануються зустрічі з іншими політиками.
У Берліні рідні українських заручників закликали європейців тиснути на Путіна і бойовиків 14
А посол України у ФРН Андрій Мельник вважає дуже символічним те, що цього дня у Берліні згадують жертв війни далекої і тієї, яка триває в Україні сьогодні.
