4 березня у Кропивницькому відбудеться щорічне вшанування пам’яті Володимира Івасюка. Цього разу – в рамках проекту “Стихійні читання”.
“Стихійні читання, мистецька формація Типовий Поет та Мережа освітніх кемпів “Чистий простір” продовжують традицію вшанування пам’яті Володимира Івасюка і на цей раз значно розширюють програму!
4 березня о 17:00
Креативний ІТ-простір KOWOПодробиці згодом!” – йдеться на сторінці організаторів.
Довідка:
Володимир Михайлович Івасюк (04.03.1949–22.05.1979) — видатний український композитор, співак і поет, один із основоположників української естрадної музики. Є автором ста семи пісень, п’ятдесяти трьох інструментальних творів, музики до двох спектаклів. Був професійним медиком та скрипалем. Чудово грав на фортепіано, віолончелі, гітарі, майстерно виконував свої пісні. Мав художній талант, був неординарним живописцем. Також захоплювався фотографією та кінозйомкою.
Трагічно загинув проживши всього 30 років — його тіло було знайдене повішеним у Брюховицькому лісі під Львовом. Слідчі органи «зам’яли» справу та оголосили офіційну версію, в яку ніхто не вірить, — самогубство. Загадкові обставини смерті композитора ще й досі не з’ясовані.
Основні дати життя і творчости:
1949
4 березня народився у м. Кіцмані Чернівецької області в родині учителів Михайла і Софії Івасюків.
1955–1966
Навчається у місцевій дитячій музичній школі грі на скрипці.
1956–1966
Навчається у Кіцманській середній школі.
1962
Бере участь у заключному концерті обласного огляду музичних шкіл Буковини.
1963
Вступає до Київської музичної десятирічки ім. М. Лисенка по спеціяльності альт. Навчається першу чверть. З другої чверті через хворобу повертається до Кіцманя та навчається у середній школі та музичній школі по класу фортепіано.
1964
Пише свою першу пісню «Колискова» на вірші батька. У рідній школі створює вокально-інструментальний ансамбль «Буковинка».
1965
Ансамбль «Буковинка» за перемогу в республіканському конкурсі нагороджено поїздкою Дніпром.
1966
Сім’я переїжджає до Чернівців. Вступає до медичного інституту, однак виключений з нього за участь у «політичному інциденті». Влаштовується працювати на завод «Легмаш», де керує заводським хором.
Під псевдонімом Весняний надсилає на обласний конкурс пісні «Відлітали журавлі» на вірш поета Віктора Миколайчука та «Колискова для Оксаночки» на власний вірш. За пісню «Відлітали журавлі» удостоєний першої премії.
1967–1972
Повертається до навчання у медичному інституті.
1970
Пише пісні «Червона рута» й «Водограй», які вперше виконує 13 вересня з Оленою Кузнєцовою у прямому етері у передачі Українського телебачення «Камертон доброго настрою».
1971
Режисер Роман Олексів знімає в селищі Яремча український музичний фільм «Червона рута», в якому головні ролі виконують Софія Ротару і Василь Зінкевич. У фільмі звучить багато пісень Івасюка.
«Червона рута» перемагає на першому всесоюзному конкурсі «Пісня–71». На заключному концерті в Останкіно виконує цю пісню разом із Назарієм Яремчуком та Василем Зінкевичем у супроводі естрадно-симфонічного оркестру під керівництвом Юрія Силантьєва. «Червону руту» друкує тижневик «Україна».
1972
На чернівецькому телебаченні відбувається прем’єра пісні «Балада про дві скрипки», яку виконує Софія Ротару. Пісня «Водограй» перемагає в телевізійних конкурсах «Алло, ми шукаємо таланти!» та «Пісня–72».
Переїжджає до Львова. Там навчається в медичному інституті й починає студії у консерваторії на підготовчому відділенні. У листопаді на запрошення Володимира Івасюка у театрі ім. М. Заньковецької його пісні виконує ансамбль «Смерічка».
Початок співпраці з Ростиславом Братунем, що є етапним у творчості композитора.
1973
Закінчує Львівський медичний інститут, вступає в аспірантуру до професора Тетяни Митіної.
1974
У серпні у складі радянської делегації їде на міжнародний пісенний конкурс «Сопот–74», на якому Софія Ротару перемагає з його пісню «Водограй». Із сестрою Галиною здійснює коротку подорож Польщею.
У вересні розпочинає навчання на композиторському відділенні Львівської консерваторії в класі Анатолія Кос-Анатольського.
1974–1975
Працює над музикою до вистави «Прапороносці» за однойменним романом Олеся Гончара. Режисер вистави — Сергій Данченко.
1975
19 березня відбувається прем’єра вистави «Прапороносці». Музика Володимира Івасюка високо оцінена критикою.
У серпні-вересні у селі Розтоки на Буковині знімається фільм «Пісня завжди з нами», в якому Софія Ротару виконує шість пісень композитора.
1976
У липні Івасюка виключають з консерваторії за пропуски занять. Пише музику до вистави «Мезозойська історія» у Дрогобицькому обласному муздрамтеатрі.
1977
Відновлює навчання у Львівській консерваторії в класі Лєшека Мазепи.
Софія Ротару з піснею «У долі своя весна» перемагає на фестивалі «Сопот–77». Виходить платівка-гігант «Пісні Володимира Івасюка співає Софія Ротару», виходить друком збірка його пісень.
1978
У квітні бере участь у всесоюзному конкурсі молодих композиторів у Єревані, на якому піаністка Л. Десяткіна виконує «Сюїту-варіації на тему народної пісні «Сухая верба».
У жовтні бере участь у всеукраїнському зльоті творчої молоді. Виконується «Сюїта-варіації для камерного оркестру» та відбувається прем’єра пісень «Літо пізніх жоржин» на вірші Ростислава Братуня та «Нам спокій, друже, тільки сниться» на вірші Романа Кудлика у виконанні соліста Львівської опери Ігоря Кушплера.
1978
У листопаді перемагає на всесоюзному конкурсі композиторів-студентів консерваторій у Москві — отримує дипломи II ступеня за «Сюїту-варіації для камерного оркестру» та «Баладу про Віктора Хара».
1979
У квітні виступає членом журі першого республіканського конкурсу артистів естради «Молоді голоси» в Хмельницькому.
24 квітня за телефонним викликом йде з дому й більше не повертається.
18 травня тіло Володимира Івасюка випадково знайдене повішеним у Брюховицькому лісі під Львовом.
22 травня відбувається похорон Володимира Івасюка на Личаківському цвинтарі у Львові, що виливається у масову акцію протесту проти влади. З цього часу на творчість композитора накладено заборону.
1989
Відновлення інтересу до Володимира Івасюка. «Червона рута» стає назвою однойменного фестивалю.
1994
2 березня Президент України Леонід Кравчук підписує Указ про присудження посмертно Володимиру Івасюку Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка.
1998
Відбувається концерт «Володимир Івасюк. Повернення» — спроба ознайомити сучасників з творчою спадщиною композитора.
1999
4 березня у Чернівцях офіційно відкривається Меморіальний музей Володимира Івасюка.
2001
На V Ювілейній Церемонії нагородження лавреатів Всеукраїнської премії у галузі музики та масових видовищ «Золота Жар-птиця» Володимира Івасюка посмертно нагороджено у номінації «За внесок у розвиток музичної культури України XX століття».
2009
26 січня після неодноразових звернень сім’ї Володимира Івасюка, громадськости та групи народних депутатів Генеральна прокуратура України поновила розслідування причин і обставин смерти композитора.
1 березня президент України Віктор Ющенко підписав Указ про присвоєння Володимиру Івасюку звання Герой України посмертно за самовіддане служіння Україні на ниві національної музичної культури та створення вершинних зразків української пісенної творчости.