Як випадкова зустріч може змінити життя? Чи бачили Ви колись у випадковому перехожому чоловіка, з яким би хотіли пов’язати свою долю? До дня всіх закоханих Перша електронна підготувала для вас дві незвичайні історії звичайного кохання – дві випадкові зустрічі, які переросли для цих пар у щасливий шлюб.
Маршрутка, дощ і парасолька
Вона – волонтер, журналіст. А Він – спецпризначенець. Він на власні очі бачив війну, відважно обороняє країну і зараз. А Вона тут, у тихому місті, “працювала у тилу”. Згодом, після випадкової зустрічі у маршрутці, до її обов’язків додався ще один – берегти родинне тепло та виховувати діток, поки чоловік – на службі.
Світлана та Олександр познайомилися одного травневого дня:
“Це була весна. Травень. Дату ми обоє не запам’ятали, тому річницю знайомства святкуємо протягом цілого тижня. З неба лив рясний дощ. Я стояла на зупинці під великою чорною парасолькою і виглядала маршрутку. А вони, як на зло, навіть не спинялися – такі переповнені були. Так-сяк вдалося вскочити у 17-ку (тепер це наше з Сашою улюблене число). Стояла в проході, опершись на парасольку, коли мене хтось торкнув за плече і чоловічий голос запропонував присісти. Ми з незнайомцем помінялись місцями – я сіла на його місце, а він став до мене спиною. Я подякувала, навіть не глянувши йому в обличчя. Побачила лише, що в формі – солдат з широкими плечима.
А коли маршрутка під’їхала до Босфору і солдат у легкій формі і без парасольки попрямував до виходу – прямо під дощ – щось перемкнуло всередині і змусило вийти разом з ним. І байдуже, що мені треба було проїхати ще дві зупинки. Я просто вискочила з маршрутки і розкрила парасольку над солдатом. Він здригнувся від несподіванки і подивився на мене широко-широко розплющеними очима.
«Ви в військову частину?», – питаю. Саня кивнув. Як розказує тепер – у нього просто мову відняло, тому й не відповів, як слід.
«Я поділюсь з Вами парасолькою», – кажу.
Так і познайомилися. Перекинулись кількома словами про службу і роботу, пострибали через калюжки – і вже за хвилин п’ять були на місці. Він подякував за парасольку. Спитав як мене звати і попросив номер телефону, щоб віддячити мені кавою. Десь через тиждень ми зустрілися знову і з того часу вже не розлучалися. Зараз у нас щаслива сім’я, двоє діток і мрія – про мирне життя”, – розповідає Світлана.
Його гумор та її кокетливі погляди
Вона – успішний візажист і власниця школи краси. Він – працівник військомату. Але на момент їхнього знайомства все було інакше. Вона щойно здобула освіту фінансиста. А він був ведучим весіль і випускних вечорів, навіть не підозрюючи, що на одній із чергових вечірок він зустріне ту єдину, з якою і пов’яже своє життя.
“Це був 2011-й. Мій випускний в університеті. Тоді я виглядала яскраво – професійний макіяж, зачіска і гарна сукня. Всі одногрупники робили мені компліменти, але я чекала компліменту від того, хто мені сподобався одразу – високий, веселий і дуже-дуже гарний (все так, як я люблю). Він був ведучим нашої випускної вечірки. Діма сподобався мені настільки, що я одразу почала задивлятися на нього і «стріляти» очима. Пізніше проявила ініціативу, запросивши його на «білий» танець. Я відчувала, що симпатія взаємна. Протягом вечора, ми постійно танцювали разом. Щоб звертати його увагу на себе, я періодично брала участь у різноманітних конкурсах.
Коли випускний вечір вже добігав кінця, Діма підійшов до мене, щоб взяти мій номер телефону. Мені було дуже приємно, що я йому також сподобалась. Настав час зустрічати світанок. Його ми зустріли разом з групою, після чого Діма одразу ж мені надіслав повідомлення, подякувавши за чудовий вечір. Десь через тиждень він запрошує мене на побачення, але на жаль, я так і не змогла прийти, хоча мені дуже хотілось. Побачення за побаченням і от ми вже живемо разом.
Незабаром Діма мені освідчився і ми вже почали планували весілля. В той же час по телевізору рекламували шоу «4 весілля» і нам одночасно прийшла ідея взяти участь у проекті. Згодом нам незабаром повідомили, що ми пройшли відбір. Я одразу переглянула всі сезони шоу, щоб знати з чим ми матимемо справу. Я хвилювалась, щоб все було на вищому рівні і щоб моїми конкурентками були адекватні дівчата.
Коли почався знімальний процес, я була вже вагітна. У моєму становищі, мені було важко дотримуватися графіку зйомок, всі йшли мені на зустріч і відпускали раніше. Я дуже вдячна всім дівчатам, за гарний настрій і всі старання. Кожне весілля було дивовижним по-своєму. Не дивлячись на моє становище, мені було весело.
Після останнього весілля настав час підрахунку балів. В результаті ми зайняли друге місце, але я не засмутилася, тому що найдорожчим для мене була не перемога, а дитина, яку я носила під серцем. Зараз же ми з Дімою щасливі батьки двох чарівних донечок-красунь. Дуже вдячна, що в той вечір доля звела нас разом”.
