У Новомиргороді відбулися кінопроби – письменник та кінорежисер Олександр Жовна готується до зйомок нового фільму за власною книгою «Історія Лізи» (вона ж – «Солодка ілюзія життя»). Власне, цей сюжет писався як кіносценарій,- проте книга з’явилася першою.
Пише сайт “Новомиргород”.
Трагічна історія про чисте кохання і шалені пристрасті, про складну долю дівчинки з синдромом Дауна, якій довелося пізнати смак вбивства попри те, що таких дітей називають «сонячними», адже вони вміють тільки радіти життю – і не знають, що таке ненависть чи помста, нікого не залишить байдужим. Книга є в широкому доступі, а от фільм – він тільки на перших стадіях свого народження.
Анонсувати початок зйомок митці не квапляться – всі переживають, чи вистачить спроможності, насамперед матеріальної, довести справу до кінця. Відродження українського кінематографу відбувається поступово і дуже непросто. Як розповідають учасники дійства, економити у кіновиробництві зараз доводиться всім – наприклад, замість запланованих 45 робочих днів зйомок проводять лише 20.
Періодично з підтримкою кінопроектів щастить – наприклад, як Марисі Нікітюк, чий фільм «Коли падають дерева» приїхав знімати оператор з Голівуду без гонорару – просто тому, що йому сподобався сценарій. Але дуже багато фільмів, якими потім будуть пишатися, розпочинали знімати на чистому ентузіазмі – так, як у двадцятиградусні морози проводили кінопроби «Історії Лізи».
Костюм головній героїні, роль якої виконувала київська актриса з театру «Чорний квадрат», знайшли десь серед складів старого одягу вихованців Новомиргородського інтернату ІІ профілю, на базі якого й проводили, до речі, зйомки. Посприяв з локаціями директор закладу Євген Гончаренко. Зйомки проводили за допомогою стаціонарної камери, дрону та машини з вишкою. Останню надало за клопотанням міського голови Ігоря Забажана місцеве підприємство ТОВ ВКФ «Велта». Маленьке цуценя, яке було необхідне для зйомок, по всьому району шукали за допомогою оголошень – не сезон для кошенят і цуценят такого віку.
Для утаємничених процес зйомок був зрозумілий – виправдані півтора десятки дублів, вистраждані пошуки оптимальної локації – щоб і головну героїню було видно, і гілка від дерева красиво виглядала в кадрі. Для неутаємничених зрозуміло було тільки те, що буде фільм, бо керамічна тарілка з автографами учасників першого дня кінопроб, хоч і була дуже міцною, а з третьої спроби розбилася.
«На щастя!» – з полегшенням зітхнула знімальна група.
Тож тримаємо кулаки за ще один творчий успіх нашого земляка!
Олена Белінська (NB)
Олександр Юрійович Жовна народився 15 лютого 1960 року в місті Новомиргород Кіровоградської області. 1982 року закінчив Київський педагогічний інститут імені Горького (нині — Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова).
Автор книжок «Партитура на могильному камені», «Вдовушка», «Експеримент», «Маленьке життя». Твори Жовни видано в Токіо та Нью-Йорку.
За оповіданнями Олександра Жовни «Партитура на могильному камені», «S. H. Second hand», «Експеримент» знято фільми «Партитура на могильному камені» (1995), «Second hand» (обидва — режисер Ярослав Лупій), «Ніч світла» (режисер — Роман Балаян).
2008 року Олександр Жовна дебютував як режисер, екранізувавши власну драму «Маленьке життя». Стрічка взяла участь у кінофестивалях «Покров» та «Молодість», а 20 листопада 2008 року відбулася її благодійна презентація в Будинку кіно Києва в рамках соціального проекту «Народний кінозал» Групи компаній «Фокстрот».
Олександра Жовну дехто порівнює з Антоном Чеховим. Твори кожного з цих письменників глибоко психологічні, прості та щемливі, зрозумілі дорослим і дітям. Чехов ділив себе між театром та прозою, а Жовна пише прозу, яка легко проектується на кіноплівку.
Залишаючись помітною фігурою у сучасній українській культурі, Жовна майже 30 років працює педагогом у Новомиргородському інтернаті для розумово відсталих дітей, свідомо відмовляється від переїзду до Києва. На запитання, що його тримає на такій непростій роботі, — відповідає: «Тут починаєш вчитися відчувати серцем. Ці люди — з маленьким розумом, але з дуже великим серцем».
Нагороди
19 серпня 2008 року надано звання «Заслужений діяч мистецтв України» — «за значний особистий внесок у соціально-економічний, культурний розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення та з нагоди 17-ї річниці незалежності України».
Олександр Жовна — лауреат кількох літературних премій, зокрема на Всеукраїнському конкурсі романів і кіносценаріїв «Коронація слова» 2000 року здобув диплом за кіносценарій «Дорога», 2001 року — за сценарій «Експеримент», 2003 року — за сценарій «Вдовушка».
Видані книги
Вдовушка: Оповідання та повісті. — Кіровоград: Кіровоградське державне видавництво, 1996.
Маленьке життя: Оповідання: [Для середнього шкільного віку] — Кіровоград: ПВЦ «Мавік», 2004. — 90 с. Зміст: Маленьке життя. Наталочка. Історія одного похорону. Чого-то Сашко не приходить? Кульгава русалка.
Її тіло пахло зимовими яблуками: Оповідання та повісті. — Львів: Літературна агенція «Піраміда», 2008. — 388 с.
История Лизы [Роман] / А. Жовна. — Кировоград : Имэкс-ЛТД, 2014. — 200 с.
Визрівання : проза / О. Жовна. — Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2015. — 560 с.