Озеленити не можна спиляти: чому у Кропивницькому “калічать” дерева

фото зі сторінки "Озеленення Кропивницький"

За радянських часів лісосмуги насаджували гуртом. Зараз у багатьох регіонах України незаконне спилювання їх на дрова стало вельми прибутковим бізнесом. У цьому разі безкарність можна пояснити віддаленістю насаджень від цивілізації – проконтролювати важко. А як пояснити те, що точно таким самим бізнесом займаються в обласному центрі?

 Уже кілька років у Кропивницькому триває негласна війна між небайдужими містянами і комунальниками. Лінією «фронту» стають по-варварськи обрізані останніми дерева. Активісти навіть створили громадську організацію «Озеленення Кропивницький». Завдяки резонансу, який викликають її учасники з приводу кожного обрізування, що нагадує знищення, обрізувачам ця робота вже не так легко сходить із рук.

16d6501b2c34Повідомлення про «гарячі» точки у мережі Facebook з’являлися і з’являються регулярно. Ось кілька прикладів, які набули резонансу:

  • спиляли каштани по вул. Шевченка біля нового магазину «Ятрань»;
  • біля школи «Мрія» по вул. Бєляєва повністю знесли крони дерев;
  • спиляли крони беріз поблизу магазину «Екселент» по вул. Маланюка, 1;
  • по вул. Чміленка, 24 (біля р-ну «Шенген») спиляли величезну вербу…

Найсвіжіший приклад – жертвою «аварійного» знесення цілком здорових, як стверджують активісти, стали дві «непухові» тополі. За збігом ці дерева були напроти перукарні, що там будується. Показово, що люди із пилками мали дозвіл на знесення.

Координатор «Озеленення Кропивницький» Надія Паливода серйозно зайнялася законодавчою базою проблеми та історією походження обрізування дерев «під стовп». За її даними, таке активне нищення дерев, яке інколи називають «топінгом», розпочалося в місті років три–чотири тому. А прийшло це явище до нас із Росії та Білорусі. Активістка, посилаючись на дані наукових досліджень, стверджує, що після такої обробки дерева гинуть, принаймні повноцінними вже ніколи не стають.

Вона слушно зауважує, що активно обрізувати в нас починають восени й роблять це всю зиму, навіть у лютий мороз. Але у Правилах догляду за зеленими насадженнями чітко вказано: омолоджувальне обрізування слід проводити лише навесні. Бо саме в цей час відновлюється сокорух, і рослина намагається загоїти рану після обрізування. Восени та взимку дерево спить, і глибокі порізи, зроблені в цей час, ніяк не затягуються – туди проникає волога, бактерії та грибки.

Загалом у Правилах окреслено три види обрізування дерев:

1) формувальне обрізування (п. 9.1.11.1) потрібне для того, щоб сформувати красиву крону, при цьому вкорочують лише одно- та дворічні пагони;

2) санітарне – видалення сухих чи пошкоджених гілок (п. 9.1.11.2.), проводять його, коли дерево зелене, щоб відрізнити суху гілку від живої;

3) омолоджувальне – потрібне лише для старих дерев, у яких почала підсихати вершина та припинився ріст пагонів (9.1.11.3). Важлива ремарка – «лише для дерев, які добре витримують обрізування».

У цих же Правилах є й поняття аварійності дерева чи гілок. Аварійне дерево – підгниле, всохле (тоді його зрізають повністю й замінюють на нове), аварійні гілки – сухі й поточені шкідниками. У нас же під «аварійність» потрапляють цілком здорові і гілки, і дерева: активісти не раз фіксували, що акти «аварійності» обрізувальники мали на цілком здорові дерева. А замовники (директори шкіл, дитсадків тощо) контролювати процес не в змозі, оскільки не розбираються в тонкощах Правил і дендрології. Чим і користуються особливо працівники колективного підприємства «Єлізавета». Нижче стане зрозуміло чому.

Надія Паливода нагадує і про адмін- та навіть кримінальну відповідальність за шкоду дереву: штрафи та позбавлення волі до трьох років. Наводить вона і приклад із урядової постанови №559 «Про такси для обчислення розміру шкоди, завданої зеленим насадженням», де пояснюється, яке дерево вважають пошкодженим до ступеня припинення росту: це дерево, яке втратило понад половину крони.

«Половину! А в нас при обрізуванні зрізають усю крону!», – зазначає вона у своєму дослідженні, яке ми цитуємо (ознайомитися із ним – статтею «Жахи на вулиці в’язів: чому дерева обрізають під стовп?» можна на сайті «Цензор.Нет»).

cd0c2a526ae4До речі, за згадане обрізування беріз поблизу «Екселента» Держекоінспекція таки притягнула до відповідальності посадовця «Кіровоград-Благоустрій» за «пошкодження дерев породи береза до ступеня неприпинення росту».

Обрізуванням дерев в обласному центрі займається два підприємства: комунальне «Кіровоград-Благоустрій» та колективне (де-факто приватне) «Єлізавета» (директор і власник – Алла Чернік). Останнє привертає особливу увагу. За даними Єдиного державного реєстру, з-поміж видів його діяльності зазначене й «оптова торгівля деревиною». Отже, якщо йти за логікою, «Єлізаветі» «омолоджувальне» обрізування «під стовп» дуже  вигідне, адже більше спиляєш – більше заробиш на продажу дров. Більш того, за послуги обрізування це підприємство отримує чималі кошти. За даними активістів «Озеленення Кропивницький», торік це підприємство уклало договір із міською владою на 600 тис. грн. Чудова виходить рентабельність: за одне оброблене дерево із бюджету (наших податків) платять до 500 грн, плюс спиляну деревину продають. За наші гроші нас же позбавляють чистого повітря!

Дивно й те, що ці кошти виділяють приватникам, а не міському, своєму КП «Кіровоград-Благоустрій» за ту саму роботу.

Звернімо увагу ще й на такий нюанс: на обрізування/знесення влада міста гроші має, а на висадження дерев – начебто ні. Так, у відповіді на наш запит «Кіровоград-Благоустрій» відповіло: «На придбання та висаджування дерев у 2015-2016 рр. нашому підприємству кошти не виділялися – відповідно роботи не виконувалися»…

Із питаннями, що виникають з вищевикладеного, ми звернулися до головного управління житлово-комунального господарства міськради. Автор більше тижня домагався зустрічі із його посадовцями. Тривале очікування винагородилося тим, що в кабінеті відділу будівництва та благоустрою ми застали не лише профільного фахівця, а й представника КП «Кіровоград-Благоустрій» та інших посадовців відділу, які приєдналися до бесіди. Перш за все цікавимося, чому не виділяються гроші на озеленення.

Із міського бюджету кошти виділяються на утримання зелених насаджень, – пояснює головний спеціаліст міського відділу Тетяна Криворучко. – Це передбачає і обрізування дерев, і скошування трави, і висаджування квітів. Посадковий матеріал не оплачується із коштів бюджету. На наше управління їх не виділяють. Це капітальні видатки, і розпоряджається ними управління земельних відносин. За їх рахунок, за рахунок відновлюваної вартості насаджень. Тобто за ті, що сплачують за знесення насаджень. Купують за них посадковий матеріал КП «Кіровоград-Благоустрій». Торік за це заплатили 10,6 тисячі гривень, висадили 218 дерев. А ще минулого року виконком прийняв рішення безкоштовно надати тисячу саджанців кущів та дерева обом районам міста. Їхні адміністрації роздали їх головам квартальних комітетів. Тисяча – це дуже багато, тому не можна говорити, що місто не озеленюється.

9c3e7e242695На запитання, скільки ж загалом підприємств наразі займається ремонтом дерев, вона відповідає – два. «Благоустрій» займається лише обрізуванням, «Єлізавета» – тільки поточним ремонтом зелених насаджень, тобто їх знесенням, не обрізуванням. Роботи вона виконує в результаті відкритих торгів, в яких вона перемогла.

Відповідаючи на питання, чому виникла потреба укладати угоду із фактично приватним підприємством, коли ці самі кошти міг отримувати за цю саму роботу «Благоустрій», заступник начальника відділу Ірина Павлова відповіла так:

“Річ у тім, що поточний ремонт підпадає під закон про державні закупівлі. Відповідно до нього оголошуються відкриті торги. І з їхнім переможцем укладається угода. Якби переможцем стало КП «Кіровоград-Благоустрій» – питань немає”.

За її словами, це підприємство участь у торгах не брало. Чому? Питання без відповіді.

Чому ж в порушення правил Правилах догляду за зеленими насадженнями  омолоджувальне обрізування в місті проводять в холодну пору, а не навесні?

“Його можна проводити, – зауважує Тетяна Криворучко, – коли температура повітря не нижча мінус 10 градусів. Під омолоджувальне обрізування підпадають тополі, клени, липи. І чим нижче обріжеш дерево, тим краще для нього. Коли кажуть, що таким чином нищать дерева – не правда, його омолодили, воно буде краще рости”.

За словами посадовця, наразі проводять «просто обрізування». Щось на кшталт знесення гілок, які заважають. Дротам ЛЕП тощо.

“Зараз ми займаємося санітарним та формувальним обрізуванням”, – долучається до розмови головний інженер «Кіровоград-Благоустрій» Віктор Івашина.

Питаємо, чому дуже часто обрізувальники не мають відповідних документів на роботи. Обоє стверджують, що акти потрібні лише для капітального ремонту, тобто знесення. Є комісія, яка на місці обстежує дерево і дає відповідні висновки.

“Багато дерев у місті, – продовжує Віктор Івашина, – на віковій межі. Напевно, більшість дерев тут садили в один час. От зараз і настав їхній віковий поріг, їх слід обрізати. Активісти читають правила догляду за насадженнями – і це правильно. Але я б хотів, щоб вони зустрілися із людьми, що мешкають там, де ветхі тополі по 30 метрів, і бояться спати ночами. Нехай поспілкуються між собою. Ми не обрізаємо просто так, як нам хочеться. Про це просять люди”.

– Можете запевнити, що жодне дерево після вашого обрізування не загинуло? 

– Так, вони інколи гинуть, – відповідає він. – Але зрозумійте, що у природі не всі виживають…

– Якщо після обрізування дерево гине, хто за законом нестиме відповідальність?

– Той, хто обрізав, – визнає головний інженер «Благоустрою».

А ще він зізнається, що взимку доводиться займатися цими роботами ще й від того, що заявок від містян на них дуже багато. Тобто, якщо це робити лише в теплу пору, КП не впорається з усіма деревами.

“Ми не маємо права не прийняти заяву на обрізування”, – додає Ірина Павлова. – А їх у нас – потік.

“Правила – цілком правильні з точки зору агрономії, – зауважує Віктор Івашина. – Але звернімо увагу – у нас змінюється клімат. І агрономія завжди коригується відносно клімату. І не правда, що дерево після омолодження обов’язково загине”.

На запитання, чому ж після обрізування спили не обробляються спецречовиною, він чесно зізнається, що проблема навіть не в коштах. Просто не встигають цього робити…

Отож компроміс в порушеній проблемі поки що не спостерігається. Та активісти, судячи з усього, налаштовані дуже рішуче.

А завершити матеріал хочемо словами одного із них, Юрія Вовкотруба, поширеними у Facebook:

«Гадаю, варто переговорити з екоінспекцією про можливість повиписувати штрафи за всі засохлі дерева, обрізані «Благоустроєм» і «Єлізаветою» і які не прокинулися навесні. Треба буде тільки познаходити їх і написати на кожен випадок заяву».

87ba822651bd (1)

Ігор Крушеницький, “Нова газета”
фото із сторінки ФБ ГО «Озеленення Кропивницький»
Поширити:

Залишити коментар:

коментар

Будьте першим, що прокоментував

Залишити коментар

Адреса вашої електронної пошти не буде опублікована.


*