Минулої п’ятниці у Кропивницькому відбулося засідання конкурсної комісії, яка визначила переможців обласної літературної премії імені Євгена Маланюка. Голова національної спілки письменників Кіровоградської області Василь Бондар вважає, що лауреата однієї з номінацій було визначено з порушенням Положення, тому направив листи до голови комісії Олександра Чорноіваненка з проханням переголосувати за кандидатуру переможця, а також переглянути склад комісії.
“Відповідно до Положення про обласну літературну премію імені Євгена Маланюка на другому щорічному засіданні, що відбулося сьогодні, конкурсна комісія обрала шляхом таємного голосування лауреатів обласної літературної премії”, – пише сайт облради.
Цьогоріч лауреатами обласної літературної премії імені Євгена Маланюка визначено:
- у номінації “Поезія (у тому числі драматичні твори і переклади)” Кондратенко Валентину Фоківну з твором “Жнива Магдалини”;
- у номінації “Проза (у тому числі драматичні твори і переклади)” Колеснікова Сергія Вікторовича з твором “Відрядження до пекла”;
- у номінації “Літературознавство та публіцистика” Панченка Володимира Євгеновича з твором “Кільця на древі”.
Василь Бондар розповів Першій електронній, що це не перше рішення комісії, яке піддається сумніву, проте цьогоріч комісія його ухвалила навіть із порушенням Положення:
“Із 13 членів комісії було присутніх 10. І 5 голосів – це половина членів комісії, які були на засіданні. Тобто це саме половина присутніх, а не більшість. Троє проголосували за книгу Василя Мошуренка і двоє – за видання Валерія Мятовича”, – каже Василь Бондар.
У Положенні прописано, що більшість членів комісії повинні підтримати кандидатуру переможця.
Не вперше рішення комісії конкурсу здається Василю Бондарю необ’єктивним, адже, на його думку, члени комісії систематично обирають переможців не за принциповими критеріями конкурсу на здобуття премії. Зокрема, це було причиною того, що у 2014-му Василь Бондар публічно вийшов із комісії.
“Минулого року у номінації “проза” було висунуто книгу Володимира Кобзаря і переклад українською з польської Олексія Чорноівана. Це був мало не комп’ютерний переклад. І йому віддали перевагу перед кваліфікованою і високохудожньою книжкою Володимира Кобзаря, – розповідає Василь Бондар і додає, – Цього року те ж саме. У номінації “проза” було висунуто 7 книг різних авторів. Звісно, кожен може судити самостійно і погляд на літературу – дуже суб’єктивний. Але за художніми якостями книга, яку підтримали 5 членів комісії, поступається наступним двом, які отримали менше голосів. Я вважаю, що книги і Мошуренка, і Мятовича, набагато вищі за художнім рівнем у порівнянні із репортажним, споглядальним твором Сергія Колесникова. Тому я в листі пишу, що книга не те, що на перше місце, і на третє-четверте місце не заслуговує. Але розумію, що це досить суб’єктивне бачення. І я звертаю увагу на фактичну помилку під час голосування”.
Отож, аби звернути увагу голови комісії конкурсу на помилку під час вибору переможця, Василь Бондар направив листи-звернення. За його словами, необхідно переглянути склад комісії, щоб не мати в списку переможців тих, хто цього не достойний. Цими листами Василь Бондар намагається припинити систематичні порушення під час обрання переможців премії ім. Євгена Маланюка. Зокрема, просить голову комісії Олександра Чорноіваненка переглянути її склад.
- Листи подано без редакції:
Шановний Олександре Анатолійовичу!
Оглядаючи результати голосування членів конкурсної комісії обласної літературної премії імені Євгена Маланюка 13 січня нинішнього року, змушений опротестовувати результат визнання лауреатства в номінації «проза» за книгою Сергія Колесникова «Відрядження до пекла». 5 поданих голосів від десяти присутніх членів конкурсної комісії за С. Колесникова – це не є «більшість», як записано в «Положенні» про премію. Це є рівно половина від тих, хто брав участь у голосуванні. Тому слід ще раз провести процедуру голосування, включивши до бюлетеня двох претендентів: С. Клесникова й В. Мошуренка, який набрав 3 голоси (другий результат).
Олександре Анатолійовичу!
Щось треба робити з конкурсною комісією, яка вже другий рік поспіль потрапляє пальцем у небо (торік із О. Чорноіваном). Нинішнього року результат у номінації «проза» просто шокуючий: малохудожній репортаж-спомин вивищується над художніми текстами. Як на мене, книга С. Колесникова за своїми художніми достоїнствами серед семи номінантів «прози» – п’ята-шоста, навіть не третя-четверта, не кажучи вже про перше місце. Складається враження, що деякі члени конкурсної комісії, активно наполягаючи на слабкому в порівнянні з іншими творі, свідомо хочуть принизити ім’я Євгена Маланюка й девальвувати премію його імені. Не допускайте цього.
З повагою Василь Бондар,
голова Кіровоградської обласної організації НСПУ
А чи мав якісь сумніви чи докори сумління цей “принциповий” “смотрящій за літературою” , присуджуючи поважну премію власній дружині за газетні репортажі?