Коли завершиться децентралізація і скільки ОТГ з’явиться в області 2017 року, «Нова газета» розпитувала начальника управління регіонального розвитку, містобудування та архітектури Кіровоградської облдержадміністрації Вікторію Кулікову.
– Нещодавно облрада затвердила новий Перспективний план формування територіальних громад Кіровоградщини. Що далі?
– Зараз ми чекаємо на рішення Уряду щодо його затвердження. Вкотре через ЗМІ звертаюся до громади області. Перспективний план не є юридичним фактом об’єднання громад, як це інколи подають, політизуючи цей процес. Він – лише адміністративно-територіальна модель, за якою запропоновані територіальне об’єднання нині існуючих громад, сільських, селищних, міських. Адже що, зокрема, передбачає реформа? Коли затвердять модель і відбудуться певні процедури, будуть змінені управлінський і адміністративний менеджмент територій. Це – перше завдання, з тим, щоб змінити багато чого: щоб на неї поглянули свіжим поглядом, вдихнули свіже життя. І щоб ці нові управлінці залучали не тільки шаблонні державні інвестиції, але й гранти, донорську допомогу і приватні інвестиції. Так як це зараз роблять Маловисківська, Бобринецька та Новоукраїнська громади.
Олександр Корінний (очільник Новоукраїнської ОТГ – Ред.) – яскравий приклад сучасного менеджера, головне гасло якого – «Рухатися вперед!».
Ми чудово розуміємо одну із причин того, що території не хочуть реформуватися. Будьмо відвертими – ніхто із представників сільрад не хоче втратити роботу і звичну стабільність, адже знову треба йти на вибори, переконувати людей. Тому дехто й політизує цей процес.
– 14 грудня у парламенті відбувся круглий стіл «Економічна політика і децентралізація – взаємозв’язки та взаємозалежності» на прикладі Кіровоградської області. Які його підсумки?
– Ми звітували про показники децентралізації. Спостерігається гарна динаміка за інвестиціями – посіли третє місце в Україні. Якщо у форматі громад, то ми залучили в область біля 10 мільйонів гривень на підтримку ОТГ. Плюс – фонд регіонального розвитку, прямі субвенції, кошти соціального розвитку. Сьогодні ми не стикаємося із проблемами нерозуміння, перешкодами. Все відпрацьовується так, як вимагає закон.
Під час круглого столу прозвучав меседж – мовляв, в області створили лише три громади. Моя ж позиція така: брати треба не кількістю, а якістю. Наші ОТГ працюють досить потужно, запрошують експертів DESPRO для написання своїх стратегій, відповідно – рухаються вперед. До речі, що змінилося для місцевого самоврядування через реформу? Нічого! Закон про місцеве самоврядування в Україні як був, так і працює. Єдине – переформатувався депутатський корпус: тепер депутати представляють не одну сільраду чи село, а різні населені пункти. І це нормально, бо відтак будуть збалансовані поділ бюджету, написання стратегій в інтересах усіх територій. А коли кажуть: «Навіщо об’єднувати нас – там же немає дороги» – то це погано! Треба її робити. Або як дорікають, що за Перспективним планок у якоїсь селищної ради забирають село, а без нього їй не вижити. То це дивно, що райцентр настільки слабкий без села. Тобто є проблеми, вони очевидні. Просто вони ситуативно і локально всіх влаштовують, як від політичної складової, так і менеджменту. Я завжди питаю: що зміниться для місцевого самоврядування, крім того, що ви адміністративно-територіально матимете більше території, більше проблем і завдань у деяких питаннях? Так, дійсно, буде перезавантаження рад, що, можливо, призведе до нового розкладу політичних сил та, відповідно, й бізнес буде вибудовувати нові відносини з представницьким органом ОТГ. Але це неминучий процес.
– Часто висловлюють позицію: хай буде у форматі «один район – одна громада». Чи має вона перспективу?
– У дебатах території часто дорікають, мовляв, ми в Перспективному плані зробили так, а вони хочуть інакше. Я ж кажу: не чекайте плану, він – лише проектний документ, об’єднуйтеся – і ми його скоригуємо під вас.
– Успішна діяльність ОТГ залежить від успішного управлінця. Кадровий голод відчувається?
– Ситуація із кадрами дуже складна. Так, громада буде потужною при нормальному менеджменті. Завжди наводжу слова Стіва Джобса: навіщо наймати на роботу тямущу людину і потім вказувати їй, що робити? Її слід наймати, щоб вона вказувала, що робити нам. А в нас же як перед виборами: «Що вам треба, лавочки поставити? Будь ласка! Лампочки вкрутити – немає питань»… Керувати ОТГ повинен управлінець, який бачить план, обізнаний на законах, чого, на жаль, багатьом бракує. Він мусить і налаштовувати стосунки із місцевим самоврядуванням і органами виконавчої влади, які, вважаю, повинні стати партнерами ОТГ. Завжди кажу – не бійтеся реорганізації. Голова громади вже сьогодні повинен вербувати собі розумних фахівців, зокрема, із виконавчих органів, якщо проголосують за зміни до Конституції, з’являться префектури тощо.
– Скільки Перспективним планом передбачено ОТГ в області? Які громади стоять на порозі створення?
– У Плані зафіксували 54 ОТГ. 18 грудня (інтерв’ю «НГ» брала 15-го) відбудуться вибори в Соколівській громаді Кіровоградського району. І в Світловодському – об’єднуються Великоандрусівська та Подорожненська ради. Але Подорожненську громаду на режим «стоп» поставила ЦВК. Громада пройшла всі процедури, але виникла юридична колізія – об’єднуються громади з двох районів. Уже тривалий час питання не вирішується: профільне Мінрегіон вважає, що так можливо, ЦВК заперечує. Ідентична проблема і в Помічнянській громаді. Справді, проблема є – поділ на округи тощо. Під час згаданого круглого столу, між іншим, прозвучало, що готується закон для врегулювання цієї проблеми. Помічнянці ж, крім всього, звернулися ще й до суду.
Сьогодні процес творення ОТГ активізувався. Особливо після заяви, що 2017 рік буде останнім роком добровільного об’єднання. Нині на підході ще дві ОТГ в Кіровоградському районі – Аджамська і Первозванівська. Досить активні й ті ж Маловисківський та Новоукраїнський райони. Загалом, я гадаю, наступного року в області з’явиться ще з десяток ОТГ точно.
– Ви сама вірите в реформу?
– Я в неї не те що вірю, а вважаю виходом із ситуації. Крім того, ми державницькі люди, які закони не обговорюють, а виконують. І ми ніколи не побудуємо європейську країну, якщо не будемо ці закони виконувати і втілювати їхні положення в життя. Коли ми, скажімо, моніторили планування громад у форматі Перспективного плану (документ, що пропонує створення конкретних об’єднаних громад –Ред.), то стикалися із, вибачте, справді жахливими фактами: села, де живе одна людина, є школа, в якій навчаються шестеро дітей. Це – наслідок вікового фактору демографії та шаленої трудової міграції із сіл. Тому, напевно, треба було ще вчора цю реформу робити, щоб повертати людей у села. Україна має потужні ресурси: трудові, природні й економічні тощо, але дійшла до зубожіння, особливо в селах, – і це жахливо! Я переконана, що найлегше любити досконале, але його не існує у природі взагалі, моя позиція – треба вдосконалювати те, що ми любимо, триматися разом и бути готовими до викликів.
Ігор Крушеницький, Нова газета