Олег Вінник, який збирає аншлаги у нашому місті, може нервово покурити збоку. Учора, 15 грудня, у Кропивницький у рамках #ПСИхотуру завітав музичний проект “Жадан і Собаки”. Музиканти буквально “порвали” кропивницьку публіку на шмаття своїми старими та новими апокаліптично жорсткими та біблійно-безкомпромісними ска-панк хітами з альбому “ПСИ”.
Але про те, як все було – розкажемо по черзі.
Черга 1.0. Холод і комунальні проблеми
Для багатьох кропивничан концерт почався не надто весело, і до того ж, холодно – із очікування під дверима клубу. Таку чергу може зібрати хіба що гречка під час передвиборчої кампанії. Але ж ні, цього разу вона поступилася місцем “Жадану і Собакам”.
19:00. Цей дивовижний час наче створений для того, щоб стояти на морозі, слухати невдоволені коментарі з приводу очікування і ще більш невдоволені коментарі – через відсутність води у мікрорайонах міста. Навіть перед концертом, де можна було б відволіктися від повсякденних турбот, людей непокоять комунальні проблеми! Так, води немає, але яка різниця, якщо зараз ти матимеш змогу побачила Жадана і його псів? Себто, Собак.
От якби у них була ще й пісня про воду та комуналку – то наша публіка однозначно сприйняла б її на “ура”. І навіть ті, хто забито стояв збоку або сидів за дальніми столиками і не розумів, що відбувається – вийшли би до сцени і самовіддано потрясли головою та, не шкодуючи ніг, пострибали б. Є гарна ідея: якщо опалення працює погано, і у квартирі холодно – вмикайте Жадана, танцюєте і зігрівайтесь!
Отож, черга під клубом була (+\-) 40 хвилин, через своєрідну (нейтральне слово, бо можна було б сказати інакше) пропускну систему у закладі. Концерт почався із 55-ти хвилинним запізненням.
“Жадан і Собаки”. Запал і драйв
У напівтемряві на сцену почали виходити музиканти під радісний гул глядачів. Час – майже восьма вечора. На-решті! Концерт почався.
Глядачі одразу розділилися на три категорії: ті, хто танцювали біля сцени; ті, хто стояли біля сцени; ті, хто сиділи за столиками і не знали, що цікавіше – Жадан чи їхній телефон. Протягом вечора відбувалися зміни – ряди танцюючих поповнювалися, за столиками сиділо все менше людей, але три категорії так і лишилися.
Ті, хто були прямо під сценою, мали особливі привілеї: вони могли доторкнутися до живого Жадана. А деякі навіть вхопити інфаркт від щастя: бо він «роздавав» поцілунки та обійми найвезучішим. Хороший спосіб полонити серце кропивницьких шанувальниць!
Очевидно, уроки фізкультури у школі для багатьох пройшли недарма – бо так самовіддано стрибали та викидали руки у повітря, як на заліковому занятті. Дівчата мали хороший привід використати своє довге волосся. Тобто, порозмахувати ним, як то роблять рок-музиканти. Найбільше виділявся серед решти хлопець у діловому костюмі, але із запалом Боба Ділана. Дисонанс так кидався в очі, але це виглядало навіть концептуально.
“Жадан і Собаки” стільки енергії на драйву викидали у зал, що неможливо було спокійно спостерігати і рафіновано аплодувати після кожної з пісень. Мабуть, велику витримку мала дівчина, яка майже весь концерт стояла біля сцени і знімала все на телефон. Мало того – ще і передивлялася (теж біля сцени). Ох, ці раби сучасних технологій – не можуть навіть насолоджуватися безпосередньо чимось, а тільки через екран смартфону.
Публіка настільки гаряче прийняла «Жадана і Собак», що геть не хотіла відпускати. Музикантам довелося тричі виходити на біс.
Черга 2.0. Ейфорія і вибух емоцій
Розігріта публіка мала час після концерту трохи охолонути – у… черзі на вихід. Але тепер про воду ніхто не говорив. Панувала атмосфера ейфорії і всі масово ділилися враженнями. Хто ледь не оглухнув під колонкою, кому відтоптали ноги, хто у яку соцмережу викине фотографії і селфі – це можна було почути, стоячи на сходах.
Отож висновок простий: «Жадан і собаки» – порвали Кропивницький, як “тузік грєлку”…
Олександра Гонтар для Першої електронної газети
Фото: Сергій Якунін, Олександра Гонтар