Жіночий хор «Prima Vista» Кіровоградського музичного училища привіз 1 місце з Одеси, де брав участь у 1 Всеукраїнському конкурсі юніорів вокально-хорового мистецтва «Перлини моєї країни» пам’яті Анатолія Авдієвського, який проходив з 17 по 20 листопада.
Жіночий хоровий колектив «Prima Vista» Кіровоградського музичного училища від початку свого існування поєднує навчальний процес із концертно–виконавською діяльністю, яка спрямована на розвиток української духовності та популяризацію хорової музики. Художній керівник та диригент Оксана Трушина, концертмейстер – Лілія Єфімович. Колектив продовжує традиції, закладені майстром хорової справи Юрієм Любовичем.
Завдяки творчому ентузіазму диригента хор бере активну участь у культурно-масових заходах міста, області та Всеукраїнських фестивалях та конкурсах «Провесінь», «Нейгаузівські музичні зустрічі», фестиваль «Пам’яті Юрія Хілобокова», фестиваль «Кароля Шимановського» та української академічної музики «Classik-proekt».
Відео з виступу на конкурсі «Перлина моєї країни»
Свою професійну майстерність хор «Prima Vista» демонструє не тільки на концертних сценах нашого міста, а й за кордоном.
Одеська нагорода – не перша у творчості колективу. «Prima Vista» уже має ряд перемог. Колектив є:
– Золотим лауреатом на V Міжнародному конкурсі «MUNDUS CANTAT SOPOT – 2009» у м. Сопот (Польща);
– Золотим лауреатом V Міжнародного конкурсу «Mozart-Praha – 2010» (Чехія);
– Золотим лауреатом X Всеукраїнського конкурсу «Золотий Орфей – 2011» м. Кропивницький (Україна);
– Дипломантом XII Міжнародного хорового конкурсу «Tallinn-2011» (Естонія);
– Володарем Гран-Прі на V Всеукраїнському хоровому конкурсі «Дзвенять голоси Січеслава» м. Дніпропетровськ (Україна);
– Золотим Лауреатом на X міжнародному конкурсі «MUNDUS CANTAT SOPOT – 2014» ( Польща).
– Володарем Гран-Прі на VI міжнародному конкурсі « Premier 2016» у м.Київ.
Перша електронна поспілкувалася із диригентом «Prima Vista» Оксаною Трушиною і дізналась, як колектив готувався до «Перлини моєї країни» пам’яті Анатолія Авдієвського.
Оксано Михайлівно, чому ви вирішил взяти участі у цьому конкурсі?
Конкурс проводився в місті Одеса, я люблю це місто, тому що я навчалася тут в консерваторії. Було приємно виходити на сцену зі своїм колективом. В залі сиділи також мої викладачі, які не бачили мене близько 20 років. Хотілося їх вразити і показати, чого я досягла.
Як нам відомо – цієї весни Анатолій Авдієвський помер. І поїхати на конкурс було великою честю – представляти наше місто, на околиці якого він народився.
Які труднощі виникли під час підготовки до конкурсу?
Сама складність полягає в тому, що хористів більше 30 – серед студентів 1-2 курсу є неповнолітні. Це неодноразові співбесіди з батьками. Також наша програма складалася з духовної та світської музики: одягнути український чи класичний костюми повістю було б помилкою, ми намагалися це поєднати і одночасно розуміли, що пошиття нових костюмів це фінанси. Тому ми об’єднали українську сорочку з чорною класичною спідницею.
Хто допомагає Вам створювати художні номери?
Цього року до нас приєднався новий викладач – Олена Меднікова. Вона допомагає мені розспівувати та налаштувати хористів перед виступом, я їй дуже вдячна. Також в нашому хорі є наш концертмейстер – Лілія Єфімович, без якої не відбудеться жодна поїздка, тому що вона завжди думає про те, де б поселити дітей, де ми будемо харчуватися та про всі інші організаційні моменти. Адже, знаєте, щось організувати – це так складно.
Як вдається поєднати хореографію з хоровим співом?
Поєднувати хореографію з хоровим співом дуже складно! Неодноразово з нашими дівчатами займався хореограф – Валентин Кончаков. Це та людина, яка у своєму надзвичайно зайнятому графіку знаходила для нас вільний час. Він допомагав дівчатам вчитись вільно почувати себе на сцені і ми дуже жалкуємо, що в нашому навчальному закладі немає такого предмету як «акторська майстерність», тому що ми цього дуже потребуємо.
Раніше хоровий спів був сам по собі. А зараз він просто не сприймається без якоїсь сюжетної постановки і ми помічаємо як глядачу цікаво спостерігати за цим. Варто тільки якось зацікавити – і він твій. А це найцінніше! Важлива також постановка номеру, тому ми часто і звертаємось до професіоналів. Дехто вважає, що хоровий спів ні в якому випадку не повинен бути змішаний з хореографією. Але коли у творі «Ой, на Івана, та й на Купала» (аранжування Авдієвського) розповідається про тяжку долю дівчини, яка всім серцем бажає кохання – чому б її не зобразити? У нас солістка виражає всі ці емоції, а хор підтримує. Ось це головне – емоції. Глядач запам’ятає одне – емоції, які він пережив під час концерту.
Чи знають хористи хто такий Авдієвський?
Звичайно, близько 3 років тому, коли хор імені Верьовки давав концерт в нашій філармонії, то всі студенти були присутні на безкоштовному майстер-класі від Анатолія Тимофійовича, я вважаю це гарний досвід – побувати на репетиції такого колективу. Наші студенти були в захваті. Маестро Авдієвський поділився своїми розспівками і секретами роботи з хором.
Довідка:
Авдієвський Анатолій Тимофійович
Народився 16 серпня 1933 р. у с. Федвар (тепер – с. Підлісне) Кіровоградської області. 1958 р. закінчив Одеську державну консерваторію ім. А.Нежданової, навчався у Д.Загрецького, К.Пігрова.
Засновник, художній керівник і головний диригент Поліського ансамблю пісні і танцю “Льонок” (1958-63); художній керівник і головний диригент Черкаського українського народного хору (1963-66); художній керівник і головний диригент Українського народного хору ім. Г.Верьовки (з 1966). Викладач київських вузів: консерваторії (1971-76), інституту культури (1977-80), педінституту, Українського педагогічного університету (з 1980, професор з 1986)
7 березня 2016 відсвяткував 50-річний ювілей на посаді головного диригента та художнього керівника Національного заслуженого академічного українського народного хору України ім. Г. Г. Верьовки. Помер 24 березня 2016 року.
Фото з архіву колективу та з мережі Інтернет