Історик Віктор Брехуненко (народився на Кіровоградщині) написав відкритого листа міністру інформаційної політики України Юрію Стецю з приводу того, що працівники відділення № 1 вантажної пошти «In Time» відмовилися приймати до відправлення 32 примірники книги ««Братня» навала. Війни Росії проти України ХІІ–ХХІ ст.».
Про це повідомляє “Тиждень.ua”.
Текст листа Віктора Брехуненка
Шановний пане міністре!
Науково-популярна книга ««Братня» навала. Війни Росії проти України ХІІ–ХХІ ст.» (автори – українські історики Брехуненко В., Ковальчук В., Ковальчук М., Корнієнко В.) уже відома українському читачеві, волонтери вже не раз привозили примірники в АТО, вона презентувалася на зустрічах учителів. Автори книги – доктори і кандидати наук. І йдеться в ній про численні російсько-українські конфлікти, війни Росії проти України, яких назбиралося, на жаль, вже досить багато в нашій історії. Сьогодні саме час нам оглянути ці конфлікти в минулому, щоб краще зрозуміти причини сучасної російсько-української війни.
Читайте також: Історик Віктор Брехуненко у Кропивницькому: Путін не придумав нічого нового. Його стратегії мають попередників
Однак, як з’ясувалося, небажання визнавати Росію агресором притаманне не лише таким відвертим адептам «русского мира», як Віктор Медведчук або Олександр Єфремов, а й менш відомим компаніям, які добровільно взяли на себе місію боротьби проти українського в Україні. Часом доходить до абсурду – і було би смішно, якби не було так сумно.
21 листопада 2016 р. працівники відділення № 1 вантажної пошти «In Time» (компанія заснована в Запоріжжі 14 років тому) навідріз відмовилися приймати до відправлення 32 примірники книги ««Братня» навала. Війни Росії проти України ХІІ–ХХІ ст.», призначені для шкільних бібліотек Краматорська. Як пояснили співробітники пошти, підставою відмови є внутрішня інструкція компанії, яка вимагає оглядати всі вантажі, призначені для Донецької та Луганської областей. Звісно, ніхто не заперечує проти такого уважного ставлення до вантажів, які йдуть в зону АТО, але працівники пошти In time вирішили, що небезпеку (цікаво, про чию безпеку вони так турбуються?) становить і книга київських істориків, призначена для школярів Краматорська – і хоробро стали на захист інтересів… чиїх? Книга була визнана визнали «агітаційним матеріалом» і компанія «In time» мужньо відмовилася її пересилати. Не вірите?
Скан відповідного пояснення працівника компанії додається.
Звісно, ринкова економіка дозволяє легко вирішити це питання – і книги були відправлені в Краматорськ іншим приватним перевізником, який також їх уважно оглянув, але не побачив там жодної причини для заборони пересилки. Можливо, конкуренти In time тому і є більш успішними, що керуються здоровим глуздом, а не «ватними» упередженнями? А можливо, конкретний працівник «In time» вирішив у такий специфічний спосіб проявити своє ставлення до України і «русского мира».
Безумовно, внутрішні інструкції у приватний компанії перевізника не є компетенцією міністерства інформаційної політики. Однак Вашою компетенцією, пане міністре, є захист інформаційного простору України.
У зв’язку з цим, пане міністре, дуже важливо було би отримати Вашу відповідь на запитання:
1. Чи відомо Міністерству інформаційної політики про заборону пересилки агітаційних матеріалів у межах території України? Якщо так, то про які саме агітанційні матеріали йдеться?
2. Чи вважаєте Ви як керівник профільного міністерства можливим і доречним втручатися в політику приватних компаній, якщо вони суперечать або шкодять безпековим інтересам України?
3. Чи вважаєте Ви обов’язком міністерства допомагати і сприяти волонтерам у розповсюдження освітньої книжкової продукції проукраїнського змісту в школах України, а особливо – в школах Донецької і Луганської областе?
Буду надзвичайно вдячний Вам за увагу о цієї проблеми та відповідь на моє звернення, про що інформуватиму громадськість у соціальних мережах та медіа.
З повагою, Віктор Брехуненко
