Раніше Перша електронна повідомляла, що апеляційний суд змінив міру запобіжного заходу неповнолітньому підозрюваному у жорстокому вбивстві кропивницького таксиста – із 60 діб під вартою на домашній арешт. Наразі у Єдиному держреєстрі з’явилась Ухвала суду, де описано причину цього рішення. Крім того, в Ухвалах суду першої інстанції наводиться аргументація адвокатів, якою вони виправдовують своїх підзахисних. За опублікованими даними, на 15-річного підозрюваного нібито тиснув співвиконавець.
Перша електронна проаналізувала Ухвали судів першої інстанції під час вибору міри запобіжного заходу та Ухвалу апеляційного суду, аби прослідкувати, якими аргументами адвокати виправдовують своїх підзахисних та чим керується суд у винесенні відповідних рішень.
Обставини злочину та перші рішення
31-річного водія таксі Євгена Орлова вбили 27 березня під час виконання ним робочого замовлення. Чоловік, який працював у службі таксі, отримавши замовлення від оператора, виїхав за адресою, яку вказав клієнт і зник. Через два дні тіло потерпілого з тілесними ушкодженнями виявили у багажному відділенні його ж автомобіля на виїзді з міста.
“Двоє осіб, серед яких один неповнолітній, завчасно спланували заволодіти транспортним засобом та грошовими коштами, які міг мати при собі водій. Коли ж чоловік вийшов із салону, аби за проханням клієнтів, покласти до багажного відділення сумку, отримав низку ударів у спину”, – повідомляв тоді очільник поліції області Сергій Кондрашенко.
В Ухвалах подаються деталі злочину:
“Після того, як нападники не змогли заволодіти майном, останні вирішили позбавити ОСОБА_12 (убитий чоловік – ред.) життя, для чого умисно нанесли колюче-ріжучим предметом удари в шию, грудну клітину, стегно та голінь потерпілого, від яких у ОСОБА_12, згідно лікарського свідоцтва про смерть № 314 від 29.03.2017 року, виникла гостра крововтрата, пошкодження правої легені, проникаюче колото різане поранення грудної клітини, від яких настала смерть. Згодом, останні спільно приховали тіло ОСОБА_12 та заволоділи майном потерпілого”.
Одного з підозрюваних поліцейські розшукали за місцем проживання, іншого – вже за місцем навчання.
Згідно з Ухвалою Кіровського районного суду, слідчий за погодженням з прокурором місцевої прокуратури, звернувся до суду з клопотанням про застосування до обох підозрюваних запобіжний захід у виді тримання під вартою. Сторона обвинувачення аргументує це тим, що злочин було скоєно за попередньою змовою, із застосуванням насильства, небезпечного для життя і здоров’я, вчинили умисні дії спрямовані на заволодіння майном потерпілого.
У першій інстанції обом підозрюваним було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 діб.
Суд першої інстанції для повнолітнього підозрюваного
“Загрожує довічне позбавлення волі”
Перший підозрюваний – 26-річний кропивничанин. Чоловік розлучений, має донечку, якій скоро виповниться 2 роки. За даними Ухвали, підозрюваний має статус учасника бойових дій (АТО), наразі офіційно не працевлаштований.
Згідно з Ухвалою, підозрюваний та його захисник заперечують щодо запропонованого слідчим виду запобіжного заходу (тримання під вартою) через відсутність заявлених ризиків, недоведеність обґрунтованої підозри, наявності місця постійного проживання, родини та заробітку.
Проте результати, зафіксовані в протоколах огляду місця подій, покази свідків, а також вилучені речові докази, містять достатньо даних про наявність обґрунтованої підозри відносно підозрюваного. Разом з тим, чоловік свідомо активно перешкоджає слідству:
“Прокурор довів, що ОСОБА_2 (підозрюваний – ред.) після обставин, у яких він підозрюється, вчинив умисні дії для приховування злочину, переховувався від органу досудового розслідування, оскільки: залишив місце пригоди, не надав першу медичну допомогу, приховав викрадене майно і знаряддя злочину. Тобто свідомо активно перешкоджає встановленню істини по справі, що підвищує ризик невиконання покладених на нього процесуальних обов’язків, відтак щодо нього не може бути застосований менш суворий вид запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Окрім того, відповідно до Ухвали, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі понад п’ять років. А у разі визнання чоловіка винним у вчиненні злочину йому загрожує довічне позбавлення волі.
Дії підозрюваної особи визначаються особливою зухвалістю та жорстокістю:
“Відстоювання ОСОБА_2 власної правової позиції, є вагомою підставою для перешкоджання у встановленні чи перекручуванні ним визначальних обставин у справі, знищенню слідів злочину. Відсутність законного стабільного джерела доходу та нездатність врегульовувати конфлікти мирним шляхом, свідчить про ризик продовження вчинення ним злочину, або вчинення нового злочину, зокрема вплив на очевидців та їх родичів, що негативно позначиться на розумних строках та затягне ухвалення остаточного рішення. ОСОБА_2 не сформував стійких соціальних зв’язків, оскільки в нічний час перебував по за межами місця проживання, дії підозрюваної особи визначаються особливою зухвалістю та жорстокістю. Не дотримується правил поведінки в суспільстві та ігнорує принцип мирного володіння майном, відтак зможе допустити неявки. Відсутність родини, офіційного місця працевлаштування, в поєднанні з тяжкістю покарання, що загрожує ОСОБА_2 в разі визнання його винним у вчиненні злочину, є вагомою передумовою для початку його переховування від слідства чи суду”, – йдеться в тексті Ухвали.
Суд обрав міру запобіжного заходу терміном 60 діб без можливості внесення застави.
Суд першої інстанції для 15-річного підозрюваного
“Злочин під примусом”
За даними Ухвали, 15-річний підозрюваний навчається в 9-му класу гімназії-інтернату-школи «Пролісок» в місті Кропивницькому. Його адвокат у суді першої інстанції наголошує на тому, що хлопець має позитивні характеристики, а злочин скоїв під примусом та погрозами співвиконавця:
“ОСОБА_2 (підозрюваний – ред.) та його захисник заперечують щодо запропонованого слідчим виду запобіжного заходу-тримання під вартою, через неповнолітній вік, позитивні характеристики з місця навчання та проживання, відсутність заявлених ризиків, недоведеність обґрунтованої підозри, наявності місця постійного проживання та родини. Наголошують про вчинення злочину під примусом, погрозами, впливом іншого співвиконавця, який старший за віком та має фізичну перевагу”, – йдеться в ухвалі.
І у випадку другого підозрюваного, результати, зафіксовані в протоколах огляду місця подій, покази свідків, а також вилучені речові докази, містять достатньо даних про наявність обґрунтованої підозри відносно неповнолітнього.
У виборі міри запобіжного заходу для неповнолітнього діє закон про тримання під вартою ймовірного злочинця, що підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі понад пять років. А у разі визнання його винним у вчиненні злочину, (в зв’язку з неповнолітнім віком) 9-класнику загрожує до 15 років позбавлення волі.
Оскільки у матеріалах клопотання є дані, які підтверджують існування ризиків, передбачених п.п.1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України:
“…тобто дають достатні підстави вважати, що у разі застосування ОСОБА_2 запобіжного заходу, не пов’язаного із триманням під вартою (домашній арешт, особисте зобов’язання, порука, застава), вказане не забезпечить на початковому етапі досудового розслідування та у подальшому, належного виконання останнім його процесуальних обов’язків”, – йдеться в тексті Ухвали.
Окрім того, відзначається, що поведінка підозрюваного характеризується особливою зухвалістю та жорстокістю. І аргументація для прийняття рішення суду подібна до попереднього підозрюваного: нездатність врегульовувати конфлікти мирним шляхом, ймовірність впливу на очевидців та їхніх родичів, ймовірність втечі тощо. Також зазначається, що батьки не мають впливу на підозрюваного, оскільки в нічний час він перебував по за межами місця проживання.
А наведені адвокатом аргументи, відповідно до Ухвали, можуть бути враховані судом під час розгляду справи по суті (під час винесення вироку), але не зменшують ризик впливу на хід слідства та можливість переховування від правоохоронців:
“Позитивні характеристики, неповнолітній вік, наявність родини і місця навчання, є загальними чеснотами пересічної особи, тому не виправдовують зухвалих/жорстоких дій зазначених у пред’явленій редакції підозри. При ухваленні остаточного рішення, суд вправі врахувати можливий вплив співвиконавця на неповнолітнього. У теперішній час припущення ОСОБА_2 щодо впливу, не зменшує наслідків, суспільного резонансу чи небезпеки інкримінованих підозрюваному дій”.
Суд обрав міру запобіжного заходу терміном 60 діб без можливості внесення застави.
Апеляція рішень суду першої інстанції
В Апеляційному суді першому підозрюваному залишили рішення без зміни, а неповнолітньому змінили на домашній арешт.
Під час оскарження рішення суду першої інстанції сторона захисту неповнолітнього підозрюваного вимагає скасувати міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно його підзахисного. Натомість пропонує передати неповнолітнього підозрюваного під нагляд батьків (передбачено ст. 493 КПК України).
“В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає, що ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою, винесена з порушенням норм КПК України та Конвенції про права дитини.
Вважає, що слідчим суддею під час розгляду клопотання залишено поза увагою те, що неповнолітній ОСОБА_7 (неповнолітній підозрюваний – ред.) вчинив злочин під примусом, погрозами, впливом іншого співвиконавця, який старший за віком та має фізичну перевагу.
Крім того стверджує, що слідчим суддею не враховано вік підозрюваного, який є неповнолітнім (15 років), наявність в нього родини, постійного місця проживання, позитивні характеристики як з місця проживання, так і з місця навчання та вікові та психологічні особливості особи”.
Як зазначалося вище, суд першої інстанції враховував аргументи щодо “вчинення злочину під тиском”, оскільки вони можуть бути взяті до під час розгляду справи по суті. А позитивні характеристики під час попереднього засідання не виправдовували жорстоких дій неповнолітнього, оскільки є “загальними чеснотами пересічної особи”.
Апеляційний суд задовольнив клопотання частково – замість передачі під нагляд батькам постановив підозрюваному домашній арешт.
Далі аргументація, на підставі якої було винесено рішення, подана прямим текстом:
“… враховуючи, що стороною обвинувачення на час апеляційного перегляду в судовому засіданні не доведено доцільність тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7, що жоден із більш м’яких, ніж тримання під вартою, запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, колегія суддів приходить до висновку про те, що стороною обвинувачення не надано доказів, достатніх, щоб переконати суд у необхідностіобрання стосовно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Так, при обрані підозрюваному міри запобіжного заходу колегія суддів враховує, що ОСОБА_7 є неповнолітнім (15 років), наявність в нього родини, постійного місця проживання, позитивні характеристики як з місця проживання, так і з місця навчання та вікові та психологічні особливості особи.
Також, на думку колегії суддів, слідчим суддею під час розгляду клопотання залишено поза увагою те, що неповнолітній ОСОБА_7 вчинив злочин під примусом, погрозами, впливом іншого співвиконавця, а саме ОСОБА_11, який є старшим за віком та має значну фізичну перевагу”
Враховуючи це, колегія суддів приходить до висновку про те, що застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до рішення суду, підозрюваний не має права залишати житло:
“На підозрюваного ОСОБА_7 покласти наступні обов’язки: – прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду; – не відлучатися із місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; – утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим.”
Положительные характеристики…Незакомплексованные…Активные…
Мразь… Зачем жить таким на свете- среди людей? Для них – чёрный квадрат.
Расстрелять обоих
Я понимаю родителей этого несовершеннолетнего, это их сын. Но, если бы там было ограбление то да домашний арест или передача родителям были бы уместны, а так страшное дело – убийство человека. Так что арест и под стражу на весь период следствия, он уже должен начать страдать- искупать вину. Он опасен для общества!
Однозначно под арес и второго! Когда у “ребенка” возникает намерение убить и он осознано это делает, он уже не ребенок! И его необходимо судить по всем правилам и наравне с первым преступником!