В Олександрії провели в останню путь учасника антитерористичної операції на сході 33-річного Віталія Широкова. Прощальна церемонія відбулася в ДК “Світлополське” сьогодні, 17 серпня. Про долю загиблого героя йдеться в матеріалі Моєї Олександрії.
Віталій Широков пішов на передову з мобілізації 18 лютого 2015. Після навчальних зборів був зарахований до роту снайперів 30-ї окремої механізованої бригади. Захищав населені пункти станицю Луганську, Мар’їно, Попасную. Бригада дислокувалася в селi Троїцькому Попаснянського району Луганської області (під Дебальцеве).
“Все сталося миттєво, – розповідає в.о. командира взводу з позивним Борода. – Був черговий масований удар артилерії, який ми називаємо” Добрий ранок “. І в цей момент, швидше за все від вибуху, від переляку, у нього не витримало серце . Я не знаю, як цей діагноз звучить правильно, а в народі кажуть “розрив серця”.
“Все сталося миттєво, – розповідає в.о. командира взводу з позивним Борода. – Був черговий масований удар артилерії, який ми називаємо” Добрий ранок “. І в цей момент, швидше за все від вибуху, від переляку, у нього не витримало серце . Я не знаю, як цей діагноз звучить правильно, а в народі кажуть “розрив серця”.
 |
| В.о. командира взводу. Позивний Борода |
Після смерті у Широкова залишилися два рідних брата – старший Сергій та середній Олег. Загиблий Віталій був молодшим. Батьки померли недавно. Мати пішла на той світ рік тому, а батько – 22 липня, не минуло й сорока днів.
У середнього брата Олега, при спогадах про Віталія то сльози, то посмішка. Віталій, за його словами, постійно веселився, багато жартував. Приходив на допомогу друзям – і грошей дасть, і міг прихистити у своєму приватному будинку. На фронт йшов з важким серцем, з тривогою на душі. А будучи там чесно зізнавався що страшно, але подробиць не ділився.
 |
| Друг загиблого Микола Бізякіна |
Широков народився 20 жовтня 1981 в Олександрії, закінчив дев’ять класів у школі №9. Потім вивчився в СПТУ №7 на зварника-муляра і пішов в армію. Працював у приватній фірмі з виготовлення пам’ятників.
Близький друг загиблого Микола Бізякіна розмовляв з Віталієм за три дні до смерті. Боєць збирався у відпустку.
“Казав, давай в кінці серпня приїду у відпустку і махнемо під Одесу на турбазу. А взагалі, хотів знайти дівчину і завести сім’ю”, – додає товариш.
На жалобну церемонію зібралося понад 100 осіб. Прийшли родичі, знайомі, волонтери, мешканці міста. З представників влади були присутні міський голова і воєнком. Солдата відспівав православний батюшка.
Віталія поховали на Верболозовском кладовище, де покояться батьки. З початку військової кампанії Олександрія втратила на сході 11 чоловік, включаючи Широкова, Олександрійський район – 4.