Сьогодні, 22 липня, обласна дитяча бібліотека святкувала своє довгоочікуване перейменування на честь Тараса Шевченка. Привітати колектив бібліотеки завітали колеги, маленькі читачі та їхні батьки, депутати і журналісти, а також всі, хто вболівав і підтримував заклад під час довгої і дійсно виснажливої боротьби щодо зміни назви.
Ідея перейменування закладу виникла не спонтанно – вона формувалася не один рік в колі людей, яким не байдужа доля краю. А саме звернення до депутатів обласної ради з проханням наректи бібліотеку на честь Кобзаря, колектив закладу озвучив майже рік тому – 30 вересня 2014 року у Всеукраїнський день бібліотек. Тоді цю ініціативу підтримали колеги з інших філій, журналісти, письменники, історики, громадські діячі, а також колектив і пацієнти госпіталю ветеранів. Все підштовхувало до перейменування, адже бібліотека знаходиться на вулиці Шевченка, поряд – пам’ятник Шевченка. Лише деякі депутати обласної ради довго опиралися реалізації цього історичного моменту. Серед їхніх аргументів – те, що Шевченко не дитячий письменник. Але перша збірка Тараса Григоровича була украдена саме для дітей. Це був дитячий Кобзар.
За стійкість у такій благородній справі бібліотекарям подякував заступник голови Кіровоградської ОДА Сергій Коваленко. «Дякую колективу бібліотеки за те, що висловили пропозицію про перейменування і захищали її, громадськості – за те, що підтримали, депутатам – за те, що реалізували прагнення кіровоградців. І от тепер у нас є бібліотека імені нашого українського генія. Це важливий крок для всієї громадськості і для держави. Адже так ми демонструємо, що у нас є свої українські герої!». А від імені голова КОДА Сергія Кузьменка, він передав бібліотеці подарунок – портрет молодого Кобзаря. У відповідь також отримав Кобзаря – збірник поезій.
«Шевчена багато не буває» – сказав під час однієї з сесій депутат Віктор Погрібний, переконуючи своїх колег у доцільності і необхідності зміни імені бібліотеки. Йому, як нікому, відомо, наскільки важким був шлях перейменування. «Вам було важко просувати такі просвітницькі ідеї у місті, яке є підручником з Малоросійства, – зазначив Погрібний, звертаючись до всіх, хто виступав за перейменування. – У місті, де є пам’ятник і вулиця градоначальника часів Російської імперії, пам’ятник двірнику часів Російської імперії, у топоніміці якого увічнені російські міста, російські військові, російська література і наука. Але ви не здались і довели до кінця свою благородну справу!».
Серед тих хто підтримував і відстоював спільну думку кіровоградської інтелігенції в сесійній залі і поза нею була й Ірина Малик – мама читача і депутат обласної ради. Тож цього для вона щиро привітала і читачів, і батьків, які чи не найбільше вболівали за перейменування, бо дуже хотіли, щоб наша славна бібліотека носила ім’я великого поета усіх часів – Тараса Шевченка. «Державницька політика сьогодні – це патріотичне виховання дітей і молоді, це декомунізація, – наголосила Ірина Малик. – І ми з вами, домігшись перейменування бібліотеки, зробили вагомий крок як у державотворчому напрямку, так і у виховному. Дякую колективу бібліотеки за те, що повели за собою громадськість і не здалися не зважаючи на труднощі. Як казав Євген Маланюк, коли у нації немає вождів – її вождями стають поети. І в такий важкий для нашої країни час саме постать Шевченка веде за собою народ. Бо Шевченко – беззаперечний лідер нації в усі часи!».
Слова Ірини Малик підтримала Галина Война – директор кіровоградської гімназії №5, яка теж носить ім’я Кобзаря. На її думку, постать Шевченка важко переоцінити. Прикладом тому є те, що в найважчі для народу часи саме він був потужним об’єднавчим фактором. Галина Война нагадала, що саме його безсмертні рядки надихали українську молодь у їх боротьбі на Київському Майдані.
Тему боротьби продовжив Геннадій Сябренко – головний лікар Кіровоградського обласного госпіталю ветеранів війни. Саме він разом з учасниками АТО ініціював збір підписів на підтримку перейменування бібліотеки на честь Кобзаря. «Я тут і як батько, і як кіровоградець. Мені не все одно до якої бібліотеки ходять наші діти, – сказав він. – Я вперше побачив збірник поезій Шевченка у камуфляжній палітурці. Мені його подарували хлопці з АТО. Там немає жодного рядку негативу. Там кожне слово про любов до України. Там на кожній сторінці настанови для наших дітей. Почавши збір підписів, я просто передав громадськості думку і бажання наших пацієнтів – воїнів старшого покоління і молодих хлопців, які несуть службу в АТО. А вони бажали, щоб дитяча бібліотека, в якій виховуються українці, носила ім’я українського письменника».
Розчулена такою кількістю щирих привітань і потужною підтримкою кіровоградців, директор бібліотеки Таїсія Манжула щиро зізналася – вона і весь колектив пишаються тим, що їм усім разом таки вдалося досягти омріяної мети. І тепер на Кіровоградщині є перша дитяча бібліотека імені Тараса Шевченка.
Світлана Томашевська, Перша електронна газета.