Багатомільйоні інвестиції в Україну прийдуть. Домовленості про них досягнуті в кулуарах Українсько-Американскького бфзнес-форуму високого рівня, який відбувся у Вашингтоні на початку цього тижня.
Основна мета заходу полягала в тому, щоб звести український уряд і американський бізнес разом та створити умови для тісної взаємодії. Енергетична компанія Westinghouse опинилася в числі тих, хто одразу підтвердив серйозність своїх намірів працювати з Україною та запропонував конкретні напрями для розвитку партнерства. Про це, а також про нові можливості й потенціал співпраці з Україною в інтерв’ю Укрінформу розповів президент і генеральний директор компанії Денні Родерік.
– Ви взяли участь у роботі бізнес-форуму США-Україна у Вашингтоні, під час якого зустрілися з українською делегацією. Які питання ви обговорювали і яких домовленостей досягли?
– Westinghouse працює над забезпеченням додаткової підтримки України в різних формах, що і обговорювалося з українською делегацією. Ми вважаємо, що з нашим міжнародним досвідом і передовими технологіями ми можемо допомогти підвищити ефективність роботи існуючих (в Україні – ред.) реакторів, на які країна сьогодні так покладається. Те, що Україна запроваджує всі доступні найкращі практики для ефективного та безпечного використання ядерної енергії, є життєво важливим.
– Як відомо, український уряд має намір розірвати договір з Росією на будівництво заводу з виробництва ядерного палива (Кіровоградська область) та денонсувати угоду щодо розбудови двох нових реакторів на Хмельницькій АЕС. Чи розглядає Westinghouse можливість долучитися до цього проекту, і чи були такі пропозиції з боку української сторони?
– Наразі існує надлишок потужностей виробництва ядерного палива у світі, тому будівництво нового заводу з виготовлення такого палива в Україні не принесе великої економічної вигоди для країни. Проте, якщо Україна все ж вирішить зробити такі капіталовкладення, ми можемо розглянути нашу участь.
Паралельно Westinghouse починає здійснювати кваліфікаційні заходи, щоб зробити можливим виробництво окремих елементів ядерного палива в самій Україні. На нашу думку, зараз більш важливо зосередитися на вже існуючому українському виробництві, яке реалізується не повною мірою, але має чудову продуктивність і технологічний потенціал. Такий підхід може бути використаний для виготовлення деталей паливної зборки – цей бізнес міг би бути переміщений в Україну без необхідності розбудови нового виробництва.
– На Ваш погляд, чи можна технологічно реалізувати проект заводу (біля Кіровограда) таким чином, щоб виробляти на ньому паливні збірки не тільки для реакторів ВВЕР-1000, а і для ВВЕР-440 з метою повного задоволення потреб України в ядерному паливі?
– Це технічно можливо, але економічно недоцільно. Україна використовує 13 реакторів типу ВВЕР-1000 і два ВВЕР-440. Паливний комплект для ВВЕР-440 складається зі 126 паливних стрижнів, комплект ВВЕР-1000 має 311-312 таких елементів. Але, що більш важливо, довжина паливних стрижнів значно різниться. Тобто, для ВВЕР-1000 вони мають довжину близько 4000 мм, а для ВВЕР-440 – приблизно 2600 мм. Отже, для такого виробництва знадобляться дві окремі складальні лінії, або ж суттєва заміна інструментарію при переході між виготовленням одного чи іншого виду паливних елементів. Для України це було би економічно необгрунтованим з урахуванням наявності тільки двох працюючих реакторів типу ВВЕР-440. Замість цього, Westinghouse, а також партнери з ЄС і України працюють над розвитком можливостей нашого потенціалу у Швеції в пошуку альтернативи існуючим постачальникам.
– Торік Україна купила у Westinghouse ядерного палива на $39,3 млн, що становить менше 7% від загального обсягу закупівель. Після підписання цього року контракту, наскільки Ваша компанія може збільшити поставки палива в Україну в короткостроковій і середньостроковій перспективі (до 2020 року)?
– Westinghouse готується значно підвищити обсяги постачання палива в Україну на початку наступного року. Ми впевнені в успіху, і будемо продовжувати збільшувати поставки до 2020 року. Однак зараз більш детально не можна це спрогнозувати.
– Чи надходили пропозиції з боку української влади для Westinghouse щодо спільного будівництва нових атомних енергоблоків? Якщо так, чи готові ви до цього, і які проекти можуть бути реалізовані в такому випадку – радянські чи американські?
– Це питання не обговорювалося.
– Які існують спільні проекти Westinghouse і України, здатні залучити фінансування в українську атомну галузь? Чи готова Ваша компанія інвестувати в українські АЕС та інфраструктуру, а також поставляти сучасне обладнання для їх модернізації?
– Ми наразі інвестуємо в Україну, і тут я бачу великий потенціал. Чим більше я дізнаюся про Україну, тим більшим стає мій інтерес до вашої країни. Westinghouse вкладає інвестиції в компанії, в навчання та підвищення кваліфікації з метою збільшення можливостей на місцях, у тому числі, людського потенціалу. Ми також інвестуємо в інфраструктуру, яка допомагає розвиватися промисловості та створює нові робочі місця.
При цьому існує кілька варіантів фінансування: пряме фінансування, фінансування через експортно-кредитні агентства, непряме фінансування за допомогою інших країн, що мають бажання допомогти Україні подолати цей період структурної економічної перебудови, а також традиційне фінансування через банки. Ми розглядаємо всі можливі варіанти і намагаємося обрати той, який має найнижчий рівень процентної ставки. Ми також прагнемо реалізувати проекти у такий спосіб, щоб витрати на них були якомога меншими, але водночас зайнятість та результати на місцях були максимальними.
Ярослав Довгопол, Вашингтон