З давніх-давен кажуть, що купальська ніч духовно єднає людину з природою та освячує серця молодих людей. У цю купальську липневу ніч, наділену особливими чарами, у селах Кіровоградського району пройшли справжні театралізовані дійства.
Як почало сутеніти, сільська молодь, жителі сіл та навіть гості з міста Кіровограда збиралися на березі місцевих річок у селах Черняхівка, Калинівка, Обознівка, Степове. Різнобарв’я пахучих квітів, солодке повітря, мальовнича природа – додавали неабиякої колоритності святу.
Дівчата та хлопці в українських костюмах співали гарних пісень, танцювали навколо “Марени”, стрибали через багаття. Дівчата плели собі вінки із польових та цілющих квітів – м’яти, полину, любистку, ромашок та інших. А потім всі разом пускали їх на воду та, затаївши подих, спостерігали звідки прийде кохання. Якщо вінок пливе добре – дівчина скоро вийде заміж, якщо крутися на місці – дівуватиме, а раптом відпливе далеко і пристане до іншого берега – з тієї сторони й буде обранець.
Народні гуляння тривали довго, адже була цікава насичена програма з виступами місцевих талантів. А найсміливіші тієї ночі шукали містичний цвіт папороті, адже за легендою папороть квітне одну мить саме в ніч під Івана Купала.
