Заключний матч сезону з «Миколаєвом» мав дати відповідь: чи зможе «Зірка» піднятися ще на одну сходинку та посісти четверте підсумкове місце. В іншому випадку наші футболісти могли опинитися як на 5-му, так навіть на 6-му місці, хоча шосте виглядало як фантастика. Наприклад, «Зірка» програє 0:5, а «Геліос» перемагає 5:0 «Десну». Ну і на стороні господарів була приголомшлива для нашої команди статистика ігор в Миколаєві: всього три перемоги, починаючи з 1958 року….
Переписувати невтішні показники кіровоградці взялися одразу, заволодівши ініціативою, проте це не завадило корабелам на 10-ій хвилині першими завдати удар в бік воріт «Зірки» зі штрафного, який був виконаний дуже невдало. Червоно-жовті відповіли своїм стандартом: Борис Баранець намагався перекинути м’яча, оминувши стінку, але перестарався та закрутив навіть вище воріт. За ним вбивчий момент не використав Олександр Акименко, удар якого метрів із семи парирував воротар «Миколаєва» Валерій Восконян.
Корабели теж шукали можливості відкрити рахунок, і якби не кіпер червоно-жовтих Павло Поштаренко на 20-й хвилині могли б свого досягти. Активно весь матч діяв на лівому фланзі Артем Щедрий, втім безуспішно. Але в одному з моментів гості, захопившись атакою, ледь не створили собі проблем, пропустивши контратаку три в три.
На 27-й хвилині гравці «Зірки» знову розтринькали перспективний момент: Щедрий увірвався у карну зону суперників, його захисники потягнули за футболку, та суддя не відреагував. Артем віддав на Бориса Баранця, який своїм шансом не скористався.
Господарі рахунок за моментами зрівняли за три хвилини потому після помилки наших захисників. Лише вчасний стрибок Поштаренка з подальшим переведенням кулястого на кутовий вберіг ворота «Зірки» недоторканими.
Другий тайм розпочався для червоно-жовтих вдало. На 54-й хвилині наші футболісти досягли свого. Спрацювала зв’язка Бацула – Локтіонов. Андрій видав розрізний пас на Романа, який лише перед тим вийшов на заміну, наш нападник протягнув м’яча до карної зони та пробив у дальній кут воріт Восконяна. Останній був безсилий. Цей м’яч чимось нагадав гол Локтіонова у ворота … «Зірки» в листопаді минулого року.
Забитий м’яч ще більше завів кіровоградців, які з піднесеним настроєм посилили тиск на корабелів. «Зірка» грала тактично грамотно, намагаючись не дати господарям жодного шансу на створення гольового моменту. На жаль, гості знову не використали чималу кількість кутових, за якими вони знову переграли своїх опонентів.
Корабели не скористалися своїм гольовим моментом на 82-й хвилині після порушення гостями на самісінькій лінії штрафної зони з правого флангу. Подача – і дивом нападник «Миколаєва» не дотягнувся головою до м’яча.
Поступово в діях обох команд почала даватися взнаки втома: футболісти більше помилялися при передачах, і м’яч не затримувався у гравців. Гості до фінального свистка все ж зуміли забити вдруге, однак гол зараховано не було арбітром, через положення поза грою.
Подальша метушня, що передувала свитку арбітра про закінчення матчу, ні до чого не призвела: гра забрала чимало сил у гравців обох команд. Після закінчення матчу послідував незмінний атрибут – вітання з вболівальниками, яких на звітний матч прибуло чимало.
Команда Сергія Лавриненка досягла свого: фінальна переможна крапка у такому важкому та абсолютно неочікуваному за змістом сезоні.
Провальне перше коло, зміна трьох тренерів і неймовірний прорив у весняній частині чемпіонату, що дозволив із 14-го місця увійти до провідної ТОП-4. Цікаво, що навіть на протязі цього матчу місця команд в турнірній таблиці змінювалися чи не щохвилини. Але все закінчилося вдало. Навряд чи хтось навіть з найпалкіших вболівальників 20 березня міг спрогнозувати такий успіх. Тепер для гравців розпочинаються канікули. Цього разу вони як ніколи заслуговують на них. Спасибі за сезон, спасибі за гру!!!
МФК «Миколаїв» (Миколаїв) – «Зірка» (Кіровоград) – 0:1 (0:0).