Сьогодні в приміщенні Кіровоградського прес-клубу відбулася прес-конференція голови Комітету економістів України, президента фонду «Альтернатива» Андрія Новака, де український економіст і політолог у рамках всеукраїнського туру презентував вже вп’яте перевидану книгу «Як підняти українську економіку і розповів про своє бачення реформування української економіки.
«Моя мета – донести ідею, що економіку України можна вивести зі стану падіння, у якому вона перебуває як мінімум 3 роки. Насправді з українською економікою проблем немає, є проблема з управлінням. Зараз відсутня економічна система як така. Економічна політика відсутня, уряд і Нацбанк лише реагує на події, а не формує їх. І це відбувається з моменту набуття Україною незалежності.
Я пропоную трифункціональну модель економіки України. Маються на увазі функції виробництва, продажу і розподілу. Ці функції не виконуються, до того ж наразі дуже слабка взаємодія між ними», – розповів економіст.
На його думку, Україна приречена на успіх: «Ми маємо унікальне геополітичне положення та надбагаті економічні ресурси. Треба підвищити економічну активність реалізацією власної економічної моделі. 30 років тому Китай був країною жебраків. 29 років тому Китай почав реалізовувати свою економічну стратегію. З моменту початку реалізації власної економічної стратегії ми приречені на успіх».
На думку Андрія Новака, проблема лежить у політичній площині: «Суспільство повинно зробити однозначні висновки – діючу багато років політичну касту треба без революцій, еволюційно усувати від влади. Наразі стан виробництва – руїна. Досвід успішних країн – це вертикальні корпорації виробників готових споживчих товарів. Бути виробником сировини – шлях в нікуди.
Неможливо вирвати з контексту окремий регіон чи галузь і створити рай. Ні вільні економічні зони, а їх 22, ні цільові галузеві багатомільярдні економічні програми не працюють. Економікою країни треба займатися лише комплексно, у єдиному економічному просторі країни.
Ми чуємоуже багато слів про реформи. У нас має відбуватись демонополізація, дерегуляція і децентралізація. Приклад комунальних тарифів говорить, що демонополізація не відбувається.
Дерегуляція – це ліквідація зайвих регуляторних органів. У коаліційній угоді правлячої коаліції не передбачена ліквідація жодного органу, лише їх перейменування. Зате передбачене створення 10 нових регуляторних органів. З міністерством інформаційної політики їх 11. Це додаткові бюджетні витрати, недоречних в умовах війни. Зараз децентралізація – інформаційний привід номер 2 після війни. Та яка різниця, під якою вивіскою мерія чи виконком не матимуть грошей? Суть децентралізації – лише децентралізація податків, ніщо інше. Уряди Азарова (де він був на різних посадах) формували 17 держбюджетів країни. Вони системно централізували бюджети, і результат ми бачимо зараз. У 2013 році до центрального бюджету вже спрямовувалось 80% податкових находжень. На поточний рік в центральний бюджет країни має надійти вже 82% податків. По факту продовжується централізація. Треба розділяти інформаційний шум і фактаж. Наразі йде просто зміна вивісок».
Також під час прес-конференції піднімалося питання оплати праці робітників та пенсійного забезпечення: «У державній власності наразі знаходиться лище 17% підприємств України. Це формує систему оплати праці. Держава може лише встановити мінімальний рівень оплати праці. Рівень зарплат формується угодою між працедавцем і робітником і рівнем мінімальної зарплати, встановленому урядом. Держава не встановила чіткі правила гри – максимальної різниці між мінімальною і максимальною зарплатою. У цивілізованих країнах ця різниця складає до 15 разів, у нас різниця доходить до 100 разів
Справжня пенсійна реформа – не підвищення пенсійного віку і урізання пенсій. Це перехід від однорівневої радянської солідарної системи до трирівневої, з елементом пенсійного накопичення – корпоративного і особистого. Перевага цих двох рівнів – ці гроші на банківських рахунках, на них нараховуються депозитні відсотки. Тобто у пенсіонера є три пенсійні гаманці – від держави, роботодавця і власні відрахування за бажанням. Зараз відсутня персоніфікація відрахувань, при виході на пенсію пенсіонери залежать від рішення прем’єр-міністру і міністра фінансів. Нацбанк України, наприклад, є державою в державі, з несправедливим рівнем зарплат, пенсій і курортного забезпечення. При тому функції центробанку він не виконує.
Якщо українська економіка все менше виробляє і все більше експортує, соціальні стандарти не можуть зростати. Дива не може бути. Це може бути лише через зростання боргів, або результатом зростання економіки».
Про своє бачення реформування економіки економіст розповідає так: «У Грузії Михайло Саакашвілі проводив радикальні конструктивні реформи, в Україні реформи теж радикальні, та неконструктивні.
В Україні прийшов час не революційних політичних змін, а еволюційних, через вибори. Оцінку ефективності державного керування треба давати на виборах».
Андрій Новак також розкритикував адміністративну реформу під виглядом добровільного об’єднання громад: «Складається враження, що добровільне об’єднання громад – це створення умов для відтермінування місцевих виборів. Яке вигідне для політичних сил, рейтинги яких стрімко падають. Зміна меж громад, адміністративних меж – це зміна виборчих округів». У приватній розмові з журналістом першої електронної Андрій Новак підтвердив, що має і політичні амбіції і формує команду однодумців у новому політичному проекті, назву якого поки що не розголошує.