Сьогодні у Малій залі Кіровоградської ОДА відбулася координаційної рада з підготовки проекту перспективного плану формування територій громад в області. Ця зустріч голів районних рад та депутатів обласної ради дала присутнім більше питань, чим відповідей, адже процес добровільного об’єднання територіальних громад, який контролюється Мінрегіонбудом через структури у обласних державних адміністраціях, є фактично примусовим, непрозорим, слабко прописаним у відповідному законі і методично неопрацьованим профільним міністерством, вважають представники громад області.
Відповідно до статті 11 Закону України “Про добровільне об’єднання територіальних громад” обласною державною адміністрацією розпочато роботу з підготовки проекту перспективного плану формування територій громад в області. Сформовано попередні пропозиції до Переліку спроможних територіальних громад, а саме на 1030 населених пунктів області запропоновано 53 громади. Цей процес курує Кіровоградська ОДА згідно з рекомендаціями Мінрегіонбуду.
До 1 червня (а на 28 травня запланована сесія обласної ради) депутати мають затвердити перспективний план формування територій громад в області, над яким працює робоча група з 44 осіб. «Позиція районів і територій буде врахована, без консенсусу рішення схвалено не буде. Все відбуватиметься на добровільних засадах», – повідомив присутнім головам районних рад та їх заступникам голова Кіровоградської обласної ради Олекчандр Чорноіваненко.
Основне завдання такої реформи – самодостатність, самозабезпечення громад. Позиція Мінрегіонбуду, озвучена чиновниками ОДА – формування громад має відбуватись у межах існуючих районів. Причому відстань між крайнім населенним пунктом і центром має складати до 50 км, а площа об’єднаних громад має бути не меншою за 30 тис га, щоб громада могла себе забезпечити за рахунок надходжень до бюджету громади. Це викликало бурхливі дискусії серед присутніх, адже кінцева мета такої реформи не є зрозумілою представникам громад, а повноваження майбутніх об’єднаних громад чітко не визначені законодавством.
На думку представників громад, регіональні особливості Кіровоградщини – великі відстані між населеними пунктами, значна трудова і вікова міграція – не враховані у плані, розробленому згідно з рекомендаціями міністерства, а сформовані таким чином громади не можуть бути рівноцінними, якщо формуватимуться за запропоновано схемою.
«Ми повинні розуміти логіку реформи і її кінцеву мету, а не танцювати під дудку міжрегіонбуду», – заявив голова Ульяновської райради.
Голова районної ради Добровеличківського району Сергій Хрущ заявив: «Уся інфраструктура надання адміністративних послуг побудована за районним принципом. Ми зараз зламаємо її, плани міністерства та його керівники зміняться – а як жити району? Ми вже маємо проблеми з Помічнянською лінійною лікарнею як результат непродуманих реформ. І ще – якщо вже є перспективний план, розроблений без обговорення у громадах, то про яку добровільність у прийняті рішення громадою ми тут говоримо?».
Голова Новоархангельсьої районної ради Олег Сова задав слушне питання – а яким чином підвищиться якість надання адміністративних послуг після впровадження цього плану? Заступник голови Знам’янської райради зауважила: «Ми проти запропонованого плану. Район розривають на нерівноцінні з огляду на фінансову спроможність об’єднані громади. Про яку рівність громад, які складаються з міста Знам’янка і половину району, і об’єднаної громади з трьох сіл, можна говорити?».
Координаційна рада виявила глибокі розбіжності між планами Мінрегіонбуду і волею територіальними громада, і причина їх, на думку представників районних рад – відсутність чітких планів міністерства, методології такого об’єднання і розрахунків вигід і втрат громад від впровадження такої реформи.
В цілому члени координаційної ради визнали, що найкраща, на їх думку, схема створення нових громад: одна об’єднана територіальна громада у межах одного району. Також представники громад визнали і те, що наразі сільради мають різні можливості, і саме реформа надасть можливість виправити цей дисбаланс.