Учора вечері в інформаційно-аналітичному центрі «Перевесло» відбулись збори кіровоградських науковців, митців і громадських діячів. Єдине питання, яке стояло на повістці дня – консолідовано визначити єдину українську назву нашого міста у зв’язку з майбутнім вже невідворотнім перейменуванням.
Майже 30 років у середовищі науковців і літераторів точиться дискусія з приводу нової назви міста. Сьогодні, вважають присутні, настав час визначитись з єдиною назвою. Збори відкрив модератор зустрічі Сергій Міхальонок, який і окреслив завдання: «Ми зібралися, щоб обрати українську назву міста і консолідовано її підтримати».
Першим доповідачем був професор Григорій Клочек: «Дякую Путіну, що він об’єднав українців! Є очевидним, що вже не буде ні Кіровограда, ні Єлисаветграда. Того не підтримає Верховна Рада і не пробачить наші нащадки. Кіров вбив тисячі людей. Кіровоград до того ж вкрай немилозвучна назва. А Єлисаветград – колоніальна назва. Малоросійство – це хвороба, комплекс, якого треба позбутися. Я проаналізував тисячі текстів щодо впливу слова на свідомість людини. Це моя професія. Златопіль – надзвичайно вдала назва, поетична, милозвучна, багата на асоціації. Покійний Леонід Куценко також підтримував цю назву. Один з провідних мовознавців, академік, професор київського університету Олександр Пономарів стверджує, що Златопіллям називалася значна частина області, і тільки згодом топонім звузився до назви села. До того ж європейська практика – уникати використання прізвищ у назвах міст. Від себе додам, що назва міста повинна викликати гарні асоціації, назва повинна бути нейтральною для усіх верств населення, не викликати спротиву. Златопіль і є такою назвою».
Надалі слово взяв такий собі Генадій Орешко, який заявив, що прийшов випадково, адже його не попередили про проведення зустрічі. На відповідь присутніх, що повідомлення про проведення обговорення було розміщено у багатьох ЗМІ, пан Генадій заявив, що «треба було прийти у мій намет на ринку і повідомити мене особисто – я сайти не читаю». Він висловив пропозицію, яку, крім нього, ніхто не підтримав: «Люди гинуть за метал! Сатана там править бал, пам’ятаєте? А ви пропонуєте назву металу! Я пропоную Благомир! Я звертався з такою пропозицією до мера Пузакова, Марковського, Ларіна і Юлії Тимошенко! Мене не підтримали, а я попереджав, що може розпочатись війна!». Пан Генадій і надалі переривав виступи усіх доповідачів, та підтримки присутніх не отримав.
Кіровоградський політик Ігор Козуб розповів, що дорога до перейменування міста була довгою. Проводився міський референдум, на якому пропонувалося обрати один з пунктів: «Кіровоград», «Єлисаветград» і “інша назва”, за яку тоді проголосувала більшість. «Є запит на нову назву – одну, компромісну. Ми, патріоти міста, повинні підтримати таку назву».
Надалі слово взяв Станіслав Пересипко, колишній слідчий прокуратури, який запропонував назву Козацький. Обґрунтувати свою позицію, навіть перевищивши регламент, він не спромігся.
Проти назви Златопіль був також художник Ігор Смичек: «Більшість буде підтримувати Златопіль, та я категорично проти. Це не українська назва! Милозвучності не треба дотримуватись у жодному разі! Я давно пропоную назву Кропивницький. Це влучно і доцільно».
Володимир Панченко, український літературний критик, літературознавець, письменник, автор відомих статей, монографій, професор Національного університету «Києво-Могилянська академія», доктор філологічних наук, член Національної спілки письменників України, який багато років прожив у нашому місті, висловив таку позицію: «Дискусія ведеться 30 років, найекзотичніша назва, яку я чув за цей час – Скифопіль. Я підтримую назву Златопіль. Кількість геніїв з власною думкою на квадратний кілометр у нас надзвичайно висока. Та давайте проголосуємо і підтримаємо нарешті одну назву, навіть якщо вона нам і не подобається».
Голова Кіровоградської обласної організації Національної спілки письменників Василь Бондар у своїй доповіді підтримав професора: «Можна видати цілу книжку з пропозиціями назв. Найболісніше те, що ми не можемо поступитись своїми амбіціями. Я пропонував свого часу топонім Тобілевичи, але розумію, що ми мусимо підтримати одну консолідовану назву. Якщо більшість буде за Златопіль, однозначно треба всім цю назву підтримати».
Член топонімічної комісії при міській раді журналіст Сергій Запорожан доповів: громадські слухання по перейменування будуть організовані міською владою. «Але зараз можна констатувати, що біда за 24 роки нікуди не ділося – ми бачимо відсутність єдності у підтримці назви. Мені подобається багато назв, та найбільшою підтримкою з українських назв серед населення користується саме Златопіль. Тож давайте об’єднаємось навколо однієї назви!»
Науковець, географ Олександр Колотуха також підтримав географічний топонім Златопіль: «Є назви населених пунктів, пов’язані з історичними постатями, історичним контекстом, і географічні. Найбільше у світі назв з географічною прив’язкою. Златопіль має таку чітку прив’язку до нашої місцевості. Тепер наше завдання – переконати бабусь, сусідів. І скликати науково-практичну конференцію. Крім того, нам потрібне відповідне звернення до громади за підписами моральних авторитетів Кіровоградщини».
Після обговорення відбулося голосування. Зі значною перевагою присутні підтримали назву Златопіль, Благодар від активіста з Європейського ринку отримав тільки голос самого активіста, Козацьке підтримав також тільки автор пропозиції, за Кропивницьке було кілька голосів – художника Ігоря Смичека і його друзів.
Присутні визначили підготувати відповідне подання з підписами на основі цього голосування, яке планують передати на розгляд секретарю міської ради Кіровограда.
