ПАСХАЛЬНЕ ПОСЛАННЯ
преосвященного Марка,
єпископа Кіровоградського і Голованівського,
боголюбивим пастирям, чесному чернецтву та всім вірним Кіровоградської єпархії
Української Православної Церкви
Київського Патріархату
Христос воскрес!
Улюблені у Христі! Прийміть найщиріші вітання з величним днем Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа.
У ці святочні дні, затамувавши дух, ми вслухаємось у повчання святителя Івана Золотоустого, який у своєму огласительному слові виголошує гімн життю, оспівує перемогу над смертю, поразку сил темряви. «Ніхто нехай не убоїться смерті, визволила бо нас Спасова смерть; схоплений нею – подолав її… Де твоє, смерте, жало? Де твоя, пекло, перемога? Воскрес Христос, – і ти повалене! Воскрес Христос, – і попадали демони! Воскрес Христос, – і радіють ангели! Воскрес Христос, – і життя триває! Воскрес Христос, – і немає жодного мертвого в гробі!»
Які надзвичайно важливі слова для кожного з нас, особливо у ці часи війни, коли сусідня держава, Росія, вчинила напад на нашу Батьківщину. Тисячі українських родин зазнали непоправних втрат. Смерть, каліцтва, руйнування вторглися у наше розмірене життя. Ці біди зачепили кожного, зранили серця мільйонів. А скільки ненависті та злоби навколо, що так і прагнуть заполонити наші серця.
Молоді вдови, маленькі сироти, знищені поселення, зруйновані долі – ось плоди дій безумців, будівників та проповідників «русского міра», розпалювачів війни! А матері та батьки що втратили своїх дітей! Яка страшна біда… Світ до цього часу не придумав термінів, як назвати їх, яким словом ознаменувати глибину їхнього горя.
Що ж може втішити вдів та сиріт? Які слова можуть стати розрадою для знедолених батьків? Що може стати підтримкою для наших скалічених земляків? Яка вістка має в собі силу, щоб укріпити цілий народ, котрий самотужки протистоїть великій озлобленій імперії?
Саме Воскресіння Господнє дає нам усім розраду та надію. Бо якщо Христос переміг смерть та дарував нам блаженну вічність, зробив нас спадкоємцями Царства Небесного, то смерть рідних, друзів, наших воїнів – це не вічна, незворотна втрата, а тимчасова розлука. Болісна, гірка, нестерпно важка, та все ж – розлука. А якщо розлука, то відбудеться і зустріч.
І завдані каліцтва душевні та тілесні теж тимчасові. І сильні духом, з допомогою Божою, стануть вище понівечених своїх душ та тіл, повернуть утрачений мир та спокій, проведуть гідно відміряний кожному час земного життя і досягнуть вічного, де немає хвороб, каліцтв, де Господь кожну сльозу з очей зітре, де радість вічна.
Якщо є вічне блаженне життя, то і всі наші земні подвиги, героїчні вчинки, жертовні діяння, милосердя та вірність набувають смислу, саме життя набуває змісту. І вже смерть не лякає, стає другорядною, а з нею і всі земні матеріальні здобутки. Цінності ж набувають ті чесноти, котрі позбавлені тління, є скарбами небесними, свідченням любові до Всевишнього: подружня вірність та чеснотливе життя, жертовна любов до ближнього та земної Батьківщини, чисте сумління тощо.
Коли ж наші серця будуть сповнені цих духовних скарбів і дамо гідну відсіч ненависті та злобі, то обов’язково в наших душах запанує мир. Якщо ж мир перебуватиме у кожному з нас, то обов’язково ширитиметься і по нашій Вітчизні. І саме цей мир, а з ним єдність та жертовна любов, стійкість та героїзм, покладуть край війні.
Мир вам! Саме ці, перші після воскресіння слова Христові нехай гучно линуть в усі кутки нашої Батьківщини, досягнуть потаємних місць наших сердець, сповнять надією та радістю. Несімо ж цю пасхальну радість, вістку про перемогу над гріхом, прокляттям і смертю, вістку про життя вічне у свої домівки, ділімося з друзями і знайомими, передаваймо цю велику радість скорботним і знедоленим, хворим і немічним, усім тим, хто потребує нашої уваги і підтримки. А з цією радістю прийде надія, а з надією – мир. А мир у нашому серці – початок перемоги над злом, кінець війни та основа миру в народі.
Христос воскрес! Воістину воскрес!
Кіровоград,
Воскресіння Христове 2015 року Божого
+ Марк, єпископ Кіровоградський і Голованівський