Сьогодні, 2 квітня, олександрійці попрощалися із загиблим «кіборгом» – тридцятирічним бійцем 57-ї окремої моторизованої бригади Павлом Кравченком, який загинув 21 січня при звільненні Донецького аеропорту. Втім, тіло бійця під завалами зруйнованого терміналу знайшли не одразу. Лише через два місяці волонтери-афганці доставили його до одного із дніпропетровських моргів, де ідентифікували та нарешті в закритій труні транспортували на батьківщину, в рідне Димитрове, що на Олександрійщині. Саме тут Павло народився і виріс.
Як повідомляє кореспондент Першої електронної, у зоні АТО боєць перебував з листопада минулого року. «На фронт пішов добровольцем, – розповідає Тетяна Бандурко, Димитрівський селищний голова, – не зміг всидіти вдома, адже молодший брат Олексій ще з весни був на передовій, призваний до ЗСУ у рамках першої хвилі мобілізації. Сподівався підтримає брата… А вийшло, що сам живим не повернувся, тоді як Олексія щойно демобілізували».
У селищі говорять, Павло був порядною людиною, доброю, співчутливою. Тут закінчив середню школу, а потім був призваний на строкову службу, яку проходив в одній із військових частини Дніпропетровської області, після цього повернувся в селище, одружився. Певний час працював електрослюсарем на Костянтинівському вуглерозрізі, пізніше на приватних підприємствах.
За свідченнями рідних бійця, з перших днів Павло воював за визволення Донецького аеропорту, останнім часом вивозив звідти поранених «кіборгів». Весь час перебуваючи на передовій, боєць підтримував зв’язок з мамою. Востаннє телефонував 20 січня.
Сьогодні ж попрощатися з бійцем та висловити співчуття його рідним і близьким до Димитрівського будинку культури прийшло чи не все село. В останній путь Павла провели масштабним мітингом. Поховали бійця на місцевому цвинтарі. У Павла лишилась дружина Анастасія та 5-річний син Дмитро.
