Письменники Володимир Кобзар та Володимир Панченко ініціюють збір коштів серед олександрівців на спорудження в Олександрівці пам’ятника Левку Мацієвичу.
Про це кореспонденту Першої електронної розповіла директор районного краєзнавчого музею Олена Салій. Вона рорзповіла, що українець Левко Мацієвич – один з перших найвідоміших російських льотчиків, інженер, конструктор, співзасновник Революційної Української партії. Останнє (РУП) й було причиною замовчуванням цього імені в радянській Україні.
У незалежній Україні ім’я Мацієвича повертають з забуття: в Олександрівці є кімната-музей його імені – філія Олександрівського районного краєзнавчого музею, є вуличка Мацієвича, його іменем назвали вулицю навіть у Львові, куди молодий Левко Мацієвич якось приїздив. Весною 2014 року Олександрівська селищна рада ухвалила рішення: спорудити в Олександрівці пам’ятник Л. М. Мацієвичу. Створено громадський оргкомітет. Заплановано низку заходів. До роботи долучились навіть кияни, львів’яни, харківці. Пожертву на спорудження пам’ятника Левку Мацієвичу зробив народний депутат України Микола Томенко.
„Володимир Кобзар та Володимир Панченко вважають Левка Мацієвича одним із найславетніших вихідців з Центральної України. Тому, в міру своїх можливостей, намагаються сприяти увічненню його пам’яті та популяризації його імені”, – зазначила Олена Салій.
Народившись у містечку Олександрівці на Кіровоградщині, Левко Мацієвич дев’ять років навчався в київській гімназії, закінчив Харківський технологічний інститут, працював як інженер на корабельні в Севастополі, у Петербурзі. Там захопився авіацією, навчався їй у Франції, і восени 1910 року загинув на очах стотисячного натовпу петербуржців в авіакатастрофі. Йому було лише 33 роки. За відгуками людей, які його знали (а знало його багато людей, бо він, крім нелегальної політичної діяльності, був одним з керівників петербурзької української «Громади»), це була неординарна особистість, – інженер, конструктор, авіатор, – і великий патріот України.