В середині лютого в Кіровограді проходила науково-практична конференція «Інноваційні технології як запорука соціально-економічно зростання області», на якій слухачі обласної Малої академії наук учнівської молоді продемонстрували очільникам регіональної влади свої наукові проекти та винаходи. Було презентовано багато дуже цікавих ідей, але, перед тим як вести предметні розмови про впровадження цих ідей в життя, керівництво області звернулось до Кіровоградського національного технічного університету з пропозицією оцінити перспективи практичної реалізації запропонованих учнями МАН проектів.
Згадана конференція проводилась як раз для того, щоб ознайомити керівництво області з роботами юних науковців, разом пошуками можливості впровадження найбільш корисних розробок в економіку нашого регіону. Голова Кіровоградської обласної державної адміністрації Сергій Кузьменко запропонував ректору КНТУ Михайлу Черноволу створити на базі технічного університету експертну групу для оцінювання перспектив презентованих проектів з позиції можливостей їхнього фінансування та практичної реалізації. До експертної групи увійшли науково-педагогічні працівники двох технічних вищих навчальних закладів області: Кіровоградського національного технічного університету і Кіровоградської льотної академії НАУ, які мають відповідний науковий та фаховий рівень, а також викладають у Малій академії наук, тобто добре розуміють, як саме школярі-слухачі МАН виконують свої проекти. Минулого четверга в залі засідань Вченої ради КНТУ науковці експертної групи доповіли представникам обласної влади на чолі з заступником голови ОДА Сергієм Коваленко про результати конкурсного відбору 10-ти творчих робіт слухачів МАН.
– Проекти цікаві, але ж треба розуміти, що їх пропонують, переважно, школярі, – розповідає проректор з наукової роботи КНТУ Олександр Левченко. – На конференціях, наукових виставках учнівські проекти оцінюються за саму ідею. Наші експерти повинні були підняти планку вимог та дати оцінку з точки зору практичної реалізації, користі, ефективності. Тому за переважною більшістю проектів експертна група рекомендувала провести додаткові дослідження, розрахунки, розробити експериментальні зразки для підтвердження теоретичних висновків. Наш університет готовий запропонувати допомогу у реалізації багатьох ідей. Якщо слухачі МАН мають бажання поглиблено займатися науковими дослідженнями, ми пропонуємо проводити ці дослідження на базі КНТУ, в наших лабораторіях, також при необхідності ми можемо створити нову лабораторію, якщо учень МАН виявить бажання продовжувати наукову діяльність в стінах нашого університету. Михайло Іванович також запропонував юним науковцям допомогу в оформленні патентів на винаходи або авторських свідоцтв. Якщо у майбутньому якісь з цих ідей будуть широко реалізовані, автори зможуть отримуватимуть матеріальну винагороду за інтелектуальний продукт.
Зокрема, значний інтерес викликав проект «Отримання електроенергії з атмосфери» учня 10-го класу ліцею інформаційних технологій міста Олександрія Самуіла Кругляка. Цей проект став одним з переможців національного етапу конкурсу науково-технічної творчості школярів «Intel-ЕкоУкраїна-2015», а школяр з Олександрії отримав право представляти Україну на Міжнародному конкурсі наукових та мистецьких проектів учнів середніх загальноосвітніх шкіл (Genius) у місті Нью-Йорк. Наш університет запропонував автору консультативну підтримку від кафедри електротехнічних систем та енергетичного менеджменту КНТУ, оскільки дослідницька робота носить теоретичний характер і потребує експериментального підтвердження теорії.
Сергія Коваленко дуже зацікавив проект учня кіровоградської гімназії-інтернату Віктора Шутенко «Пристрій для дистанційного зняття показників лічильника» (вчителем Віктора у Малій академії наук учнівської молоді є викладач кафедри програмного забезпечення КНТУ Олександр Собінов). Пристрій не має аналогів в Україні. Він дозволяє отримувати повну інформацію по показникам лічильників, не обходячи кожну квартиру багатоповерхового будинку. Заощаджується час роботи контролерів, підвищується ефективність збору даних. За допомогою серії таких пристроїв в перспективі можливо передавати інформацію безпосередньо на центральний сервер компанії комунального господарства, що дозволить автоматично виявляти динаміку та об’єми споживання та втрати ресурсів, можливі несанкціоновані підключення. Враховуючи наявність експериментальних зразків пристрою та не дуже велику суму початкової реалізації проекту, обласна влада виявила готовність підшукати потенційних інвесторів проекту. Також Сергій Коваленко не виключив можливість впровадження пристроїв дистанційного зняття показників лічильників комунальному господарстві області, зокрема на водоводі «Дніпро-Кіровоград».
Головна рекомендація експертної групи молодим науковцям за всіма 10-ма проектами – продовжувати роботу та не обмежувати себе в ідеях. Кіровоградський національний технічний університет допоможе з теорією та експериментами, обласна влада допомагатиме залучати спонсорів або підприємства для реалізації ідей. Зрештою, через впровадження в життя інноваційних проектів і успішні приклади роботи молодих науковців можна підняти престиж технічної освіти і професії інженера-винахідника. КНТУ і ОДА зацікавлені у тому, щоб талановиті слухачі Кіровоградської Малої академії наук учнівської молоді продовжували навчання саме у кіровоградських ВНЗ, залишались жити на малій батьківщині та працювали на розвиток науки і економіки Кіровоградського регіону.
Підготував Олександр Виноградов
Перелік творчих робіт слухачів Малої академії наук учнівської молоді, що розглядались експертною групою (назва – автор):
1. «Отримання електроенергії з атмосфери» – Самуіл Кругляк;
2. «Іонізоване середовище – джерело безкоштовної електроенергії» – Анна Пуляєва;
3. «Ефективне утеплення будівель» – Антон Мотайло;
4. «Розробка нових типів водоводів з використанням біокерамічних матеріалів» – Єлизавета Пащенко;
5. «Електролітичний 3D принтер» – Денис Самсонов;
6. «Портативний фільтр для очистки води з використанням керамічної мембрани насиченої ЕМ препаратом» – Даніїл Черевашко;
7. «Теплопостачання споживачів за рахунок використання теплових насосів» – Єлизавета Чижик;
8. «Перспективні технології для сфери БПЛА» – Іван Громко;
9. «Пристрій для дистанційного зняття показників лічильника» – Віктор Шутенко;
10. «Струнний рівнемір» – Костянтин Пугач.