Учора, 5 березня, в обласному Центрі народної творчості відкрилася виставка кіровоградського художника Андрія Надєждіна.
На відкриття, як то прийнято в творчих колах, прийшли колеги, однодумці, друзі. На пересічних же ж кіровоградців словосполучення «народна творчість» діє як снодійне – хочеться позіхати, закутатись в теплу ковдру і зробити вигляд, що ти зайнятий дуже важливою справою. Бо історія без сучасності, як і творчість без глибини, має легкий наліт халтурщини та залишає післясмак невиправданих надій.
Так, от, подивившись на картини Андрія Надєждіна у вас не виникне такого відчуття. Відвідувачі виставки не побачили у творчості кіровоградського митця звичних козаків з кобзою, дівчат у віночку, які сумно стоять з коромислами біля струмка чи закоханих, що обіймаються біля калини. Перед очима постав новий фантасмагоричний кольоровий світ українських міфів, легенд і вірувань, в глибинах якого ховається народна мудрість.
Як стверджує Андрій Надєждін, його роботи виконані у стилі символічного фольклоризму. Іноді їх можна зарахувати до неофольклору. Натхнення ж художник черпає з дитинства.
«Мій дід пережив 3 війни – громадянську, фінську, ІІ світову. Крім свого великого життєвого досвіду, дід ще мав у арсеналі багато легенд та оповідей про козаків, які переповідав мені малому. У нас навіть дома висів вишитий Козак Мамай та циган, якого ми всі називали – нацмен. Я не знав тоді, що нацмен , то просто скорочення від «національна меншина», тому у моєму дитячому світі все набувало якогось фантастично-казкового забарвлення. – розповідає Андрій Надєждін. – Бабуся знала і співала багато народних пісень. До того ж дуже любила творчість Степана Руданського. Відповідно, у моїй дитячій голові весь оцей фольклорний світ витворював дивовижні картини, які з часом мені захотілося намалювати».
І справді, картини вражають. Здалеку – це просто набір кольорів, незрозумілих людей і контурів, але якщо придивитися до малюнку уважніше, то можна побачити космос українського життя.
«Ми зазвичай боїмося смерті. А наші предки, які були виховані в зовсім іншому світі, її не боялися. Для них смерть – це просто перехід з одного світу до іншого. Це яскраво показується у міфах, казках, легендах, піснях. Загалом наш фольклор показує глибинну українську мудрість, – ділиться життєвими спостереженнями Андрій Надеждін. – У своїх роботах мені хочеться показати цю народну глибину, художньо висловити ідею людського космосу, вільної людини, яка почуває себе гармонійною у відносинах з Богом».
На відкритті виставки заслуженого художника України художника також презентували чудернацько-шоколадні роботи олександрійки Альони Гончаренко, яка створює вироби у техніці художньої графіки шоколадом.
Тетяна Колісник, Перша електронна газета